Мы ВКонтакте

Серед різноманіття установ та організацій, що мають статус неприбуткових, осібно стоїть окрема група – КРЕДИТНІ СПІЛКИ.
Для цих організацій законодавством передбачено особливий порядок реєстрації та здійснення діяльності, а також оподаткування та бухгалтерського обліку.
У цій статті розглянемо найпроблемніші питання, з якими стикаються кредитні спілки у процесі своєї діяльності.

 

Особливості діяльності

та оподаткування кредитних спілок

Документи статті

  • Закон № 2908 – Закон України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 р. № 2908-III. 
  • Закон про податок на прибуток – Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.
  • Закон про ПДВ – Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.
  • Закон № 889 – Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.
  • Закон № 755 – Закон України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.
  • Положення № 637 – Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.
  • Порядок № 233 – Порядок складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, затверджений наказом ДПАУ від 11.07.97 р. № 233 (у редакції наказу ДПАУ від 03.04.2003 р. № 153).
  • Розпорядження № 7 – розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Положення про фінансові нормативи діяльності кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок» від 16.01.2004 р. № 7.
  • Розпорядження № 171 – розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо ведення бухгалтерського обліку кредитною спілкою та об'єднаною кредитною спілкою» від 18.12.2003 р. № 171.
  • Розпорядження № 177 – розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Порядку складання і подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України» від 25.12.2003 р. № 177.
  • Розпорядження № 4404 – розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Щодо визначення мети залучення кредитними спілками на договірних умовах кредитів банків, кредитів об'єднаної кредитної спілки, грошових коштів інших установ та організацій» від 02.08.2005 р. № 4404.
  • Лист № 1589 – лист ДПАУ від 22.02.2006 р. № 1589/6/17-0716.



Кредитні спілки вже давно ведуть бурхливу діяльність в Україні, і їх кількість постійно зростає1. Значне пожвавлення та розвиток мережі кредитних спілок спостерігається після прийняття Закону № 2908.


(1 На 01.01.2006 р. у Державному реєстрі фінансових установ було зареєстровано
723 кредитні спілки, у тому числі чотири об'єднані кредитні спілки.
Загальна чисельність членів кредитних спілок перевищила 1 млн. осіб.)


Кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

За своєю природою кредитні спілки (далі – КС) дуже схожі з банками: і ті й інші видають кредити. Разом із тим існує принципова відмінність між цими фінансовими установами. Основна мета діяльності КС – задоволення потреб їх членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків, а не отримання прибутку.

З чого починається діяльність КС

Загальна схема створення КС виглядає таким чином. 

Для створення КС необхідно не менше 50 осіб, об'єднаних хоча б за однією з таких ознак: вони мають загальне місце роботи або навчання чи належать до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області.

Зауважимо, що вимоги про мінімальну кількість членів КС необхідно дотримуватись виключно на момент створення такої організації. При цьому невідповідність такої особи в подальшому таким ознакам не призведе до її виключення із членів КС (п. 4 ст. 10 Закону № 2908).
Умовно процедуру створення КС можна розбити на такі етапи.

Етап 1 

На засновницьких зборах майбутні члени КС вирішують такі питання:

  • приймають рішення про створення КС, що оформляється протоколом і підписується головою та секретарем;
  • затверджують статут КС2;
  • обирають органи управління КС (спостережну раду3 і ревізійну комісію);
  • призначають уповноважених осіб для проведення держреєстрації КС;
  • вирішують інші питання, пов'язані зі створенням КС (наприклад, визначають порядок покриття витрат на реєстрацію КС, приймають положення про формування різних фондів, визначають структуру та політику надання послуги тощо);
  • складають реєстр осіб, які брали участь у засновницьких зборах (список засновників). 

(2 При розробленні статуту КС необхідно орієнтуватися на форму
Примірного статуту кредитної спілки, затвердженого розпорядженням
Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 02.10.2003 р. № 67.
3 До повноважень спостережної ради належить
обрання голови та членів правління КС і членів кредитного комітету.)

Етап 2

КС набувають статусу юридичної особи з моменту їх державної реєстрації, передбаченої Законом № 755.
Для державної реєстрації КС подається реєстраційна картка (форма № 1) і документи, визначені ч. 2 ст. 8 Закону № 2908, а саме:

  • протокол засновницьких зборів, до якого додають реєстр осіб, які брали участь у засновницьких зборах (список засновників КС), складений з урахуванням вимог ч. 3 ст. 6 Закону № 2908;
  • два нотаріально засвідчені примірники статуту КС, скріплені підписом голови спостережної ради КС;
  •  копію платіжного доручення про сплату реєстраційного збору. 

Про особливості державної реєстрації КС, які було зареєстровано до набрання чинності Законом № 755, Держкомпідприємництва роз'яснював у листі від 12.08.2004 р. № 5444.

Етап 3 

Для набуття статусу фінансової установи КС подає до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі – Держфінпослуг) документи, перелік яких передбачено п. 9 Положення про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22.06.2004 р. № 10994


(4 Звертаємо увагу, що до п. 9 цього документа згідно з розпорядженням
Держфінпослуг від 03.10.2006 р. № 6279 було внесено зміни.)1*
Із дня внесення до Реєстру фінансових установ КС набуває статусу фінансової установи, на підтвердження чого КС видають свідоцтво про реєстрацію фінансової установи

 
Етап 4

Для здійснення діяльності із залучення внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки, а також для надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки, КС одержують ліцензію. Порядок отримання ліцензії КС визначено Ліцензійними умовами провадження діяльності кредитних спілок щодо надання фінансових послуг, затвердженими розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.12.2003 р. № 146.

Для отримання ліцензії КС подають до Держфінпослуг пакет документів. До речі, не так давно їх перелік було істотно розширено. Так, якщо раніше, крім заяви на отримання ліцензії, потрібно було надати один документ, то сьогодні – дванадцять. Причому, якщо буде відсутній хоча б один із документів, то заяву про видачу ліцензії буде залишено без розгляду2*.

Етап 5

Проходження КС таких процедур, як відкриття рахунка в банку, узяття на облік у податковому органі, фондах, відбувається в загальному порядку.

Як уже зазначалося, кредитні спілки належать до неприбуткових організацій. Тому до числа реєстраційних процедур відноситься набуття статусу неприбуткової організації відповідно до вимог Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, затвердженого наказом ДПАУ від 11.07.97 р. № 232.

Для внесення до Реєстру неприбуткових організацій КС подають до органу податкової служби за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою № 1-РН та копії засновницьких документів.

При включенні КС до Реєстру неприбуткових організацій їй присвоюють ознаку неприбуткової організації 0010 (п. 3.2 Порядку визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій), затвердженого наказом ДПАУ від 03.07.2000 р. № 355).

Як формується капітал КС

Формування капіталу КС відбувається за рахунок внесків його членів. Наведемо в таблиці види внесків та їх основну характеристику.

 

 

Вид внесків   Характеристика Напрямок використання 
 Вступний внесок  Обов'язковий внесок, що вноситься особою одноразово при вступі до КС.*
При виході члена КС цей внесок не підлягає поверненню.
На цей внесок проценти не нараховують
 На формування резервного капіталу
 Обов'язковий пайовий внесок  Обов'язковий внесок, що вноситься особою при вступі до КС.* Розмір цього внеску є однаковим для всіх членів КС.
Підставою для повернення цього внеску є припинення членства у КС.
На цей внесок за підсумками фінансового року може розподілятися дохід у вигляді плати (процентів) у розмірі та в порядку, установлених загальними зборами
 На формування пайового капіталу 
 Додатковий пайовий внесок  Сплачується членом** КС у розмірах, строки та в порядку, визначених статутом КС.
За підсумками фінансового року нерозподілений дохід, що залишається в розпорядженні КС, розподіляється між її членами пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді процентів у порядку, установленому загальними зборами КС. Крім цього, протягом року, але не частіше одного разу на квартал, на ці внески може нараховуватися плата (проценти), порядок і періодичність якої визначають загальні збори.
Підставою для повернення цього внеску є припинення членства у КС. На підставі письмової заяви члена КС додатковий пайовий внесок може бути повернено або спрямовано на погашення кредиту і процентів за його користування за умови дотримання КС нормативів достатності капіталу, платоспроможності та ризикованості операцій.
Пунктом 3 ст. 21 Закону № 2908 передбачено, що дохідність цих внесків не може перевищувати більше ніж удвічі середньозважену процентну ставку дохідності внесків (вкладів) членів КС на депозитних рахунках за їх наявності
На формування пайового капіталу  
 Цільовий внесок у додатковий капітал  Необов'язковий чи обов'язковий поворотний внесок, який має цільове призначення.
На цей внесок проценти не нараховують.
Підставою для повернення цього внеску є припинення членства у КС
 На формування додаткового капіталу
 Внесок (вклад) на депозитний рахунок  Такі кошти член КС вносить у готівковій чи безготівковій формі на договірних засадах.
Нарахування процентів, строки і порядок повернення таких внесків визначаються відповідним договором.
За такими внесками зобов'язання КС перед одним своїм членом не можуть бути більше 10 % від загальних зобов'язань КС
 - ***
 Благодійний внесок до додаткового капіталу Може вноситися як членами КС, так і сторонніми фізичними та юридичними особами.
На такі внески проценти не нараховуються
 На формування додаткового капіталу 
   * Членство у КС настає із дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом КС. У разі якщо вступний та обов'язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов'язкового пайового внеску.
** Умови залучення, повернення додаткових пайових капіталів та умови розподілу доходу у вигляді процентів протягом року чи розподілу доходу за підсумками фінансового року на ці внески є однаковими для всіх членів КС.
*** Депозитні внески (вклади) не формують майно КС, а належать членам КС на праві приватної власності.

 

 

 Далі розглянемо деякі питання, з якими стикаються КС під час своєї діяльності. 

КС вирішила узяти кредит. Чи правомірно це? На які цілі КС може використовувати такі кошти? 

Закон № 2908 (ч. 1 ст. 21) дозволяє КС залучати на договірних засадах кредити банків, кредити об'єднаної КС, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено уповноваженим органом. Загальна сума залучених коштів, у тому числі кредитів, не може перевищувати 50 % вартості загальних зобов'язань і капіталу КС на момент залучення. 

Разом із тим у п. 5 розпорядження № 4404 зазначається:

«Загальна сума залучених кредитною спілкою кредитів банків, кредитів об'єднаної кредитної спілки, грошових коштів інших установ та організацій з метою, не пов'язаною з наданням кредитів своїм членам або підтриманням ліквідності, не може перевищувати 10 % вартості загальних зобов'язань і капіталу кредитної спілки станом на будь-яку дату».

Як розуміти обмеження, установлені ч. 1 ст. 21 Закону № 2908 і розпорядженням № 4404? Чи немає суперечностей між цими двома нормами?

З одного боку, Закон № 2908 дозволяє КС залучати позикові кошти від інших юридичних осіб. При цьому використовувати такі кошти КС може виключно для надання кредитів своїм членам.

З іншого боку, Держфінпослуг у розпорядженні № 4404 зазначає, що КС може використовувати позикові кошти інших юридичних осіб не лише на видачу кредитів своїм членам, а й на інші цілі.

Так, у п. 1 розпорядження № 4404 установлено, що залучені позикові кошти (крім коштів інших КС) можуть використовуватися, поряд із кредитуванням своїх членів, також на такі цілі, як:

  • підтримання ліквідності;
  • придбання, ремонт, модернізацію та реконструкцію офісного приміщення КС чи її структурного підрозділу;
  • придбання програмного забезпечення5 і спеціального технічного обладнання, пов'язаного з наданням фінансових послуг. 

(5 Має відповідати Вимогам до програмного забезпечення та спеціального
технічного обладнання кредитних спілок, пов'язаного з наданням фінансових послуг,
затвердженим розпорядженням Держфінпослуг від 03.06.2005 р. № 4122.)

При цьому Держфінпослуг установлено такі граничні розміри цих позикових коштів залежно від напрямків використання:

  • на підтримання ліквідності допускається залучати не більше 30 % від загальної суми залучених внесків членів КС на депозитні рахунки станом на дату залучення таких коштів;
  • на інші цілі, не пов'язані з наданням кредитів КС або підтриманням ліквідності, – не більше 10 % вартості загальних зобов'язань і капіталу КС станом на будь-яку. 

Як бачимо, між ч. 1 ст. 21 Закону № 2908 і п. 5 розпорядження № 4404 немає суперечностей. Держфінпослуг у розпорядженні № 4404 підтверджує можливість залучення КС позикових коштів від інших юридичних осіб, однак уточнює, на які цілі та в якому розмірі КС може використовувати такі кошти. Інакше кажучи, КС може залучати позикові кошти в розмірі 50 % своїх активів, однак використовувати такі кошти КС може в такій пропорції: не більше 10 % – на адміністративні потреби, а 40 % – на видачу кредитів своїм членам. 

Чи може КС здійснювати операції з цінними паперами?

Відповідно до ст. 21 Закону № 2908 КС можуть придбавати за рахунок тимчасово вільних коштів державні цінні папери.
Розпорядженням Держфінпослуг від 04.11.2004 р. № 2739 передбачено, що КС можуть придбавати облігації внутрішньої державної позики зі строком обігу до одного року, умови випуску яких передбачають зобов'язання погашення у грошовій формі.
Таким чином, КС можуть придбавати цінні папери. До речі, при здійсненні операції з цінними паперами у Звітних даних про фінансову діяльність кредитної спілки6 по рядку 065 показують вартість придбаних цінних паперів, при отриманні доходу за такими цінними паперами по рядку 070 зазначається сума доходу, отриманого від розміщення коштів у державних цінних паперах.

(6 Форму та порядок заповнення цієї форми звітності затверджено розпорядженням № 177.)

Разом із тим слід зауважити: поки що КС досить рідко наважуються розміщувати тимчасово вільні кошти в державні цінні папери. У будь-якому випадку радує, що сьогодні придбання державних цінних паперів є для них правом, а не обов'язком.

Чи існують будь-які обмеження при поверненні додаткових пайових внесків?

Для кожного члена КС діють однакові умови повернення додаткових пайових внесків. Підставою для повернення додаткового пайового внеску є припинення членства у КС.
Як випливає з п. 2.1.3 розпорядження № 7, додаткові пайові внески може бути повернено на підставі письмової заяви члена КС одним із таких способів:

  •  у грошовій формі;
  • спрямовуються на погашення кредиту і процентів за його користування (якщо за членом КС значиться така заборгованість). 

Причому в будь-якому випадку таке повернення можливе за умови дотримання КС нормативу достатності капіталу, платоспроможності та ризикованості операцій. 


Чи може член КС здійснити додатковий пайовий внесок в негрошовій формі?

До обов'язків членів КС, перелічених у ст. 12 Закону № 2908, належить участь у формуванні майна КС, зокрема, сплата у грошовій формі вступних, обов'язкових пайових та інших внесків у розмірах, строки та в порядку, визначених статутом КС.

Як бачимо, Закон № 2908 не передбачає можливості внесення додаткового пайового внеску членом КС у якій-небудь іншій формі, відмінній від грошової.
Звичайно, майно КС може формуватися і за рахунок негрошових внесків. Однак таку можливість передбачено ст. 19 Закону № 2908 лише стосовно пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги.

Як розрахувати ліміт каси КС?

Відповідно до Положення № 637 кредитні спілки належать до різновиду небанківських фінансових установ. Як визначено в п. 5.4 зазначеного Положення, на цих юридичних осіб не поширюється загальновстановлений порядок розрахунку ліміту каси.

У зв'язку з цим виникає запитання, як КС може розраховувати ліміт каси і за якою формою подати до банку такий розрахунок?
Оскільки на КС не поширюються вимоги п. 5.4 Положення № 637, то відповідно КС при розрахунку ліміту каси не повинні орієнтуватися на такі показники, як розмір середньоденних надходжень або видачі готівки до каси за три будь-які місяці підряд.

При розрахунку ліміту КС необхідно враховувати такі фактори, як:

  • особливості діяльності та режим роботи своєї установи;
  • обсяг готівкових надходжень (видачі);
  • строки здавання готівки до банку;
  • інші істотні показники. 

У тому разі, якщо КС має відокремлені підрозділи, ліміт каси необхідно встановити з урахуванням специфіки роботи таких підрозділів.
Установлений розмір ліміту оформляють наказом (розпорядженням). За наявності відокремлених підрозділів ліміт каси доводиться до їх відома відповідним внутрішнім наказом.

Про розмір установленого ліміту КС має повідомити обслуговуючий банк. За якою формою КС складають такий розрахунок?

Як визначено в п. 5.4 Положення № 637, КС не заповнюють таблицю «Касові обороти», наведену в додатку 2 до зазначеного Положення. Що стосується необхідності заповнення всіх інших показників додатка 2, то в зазначеному пункті про це нічого не зазначається. Тому можна дійти висновку, що заповнюються вони у звичайному порядку.

Таким чином, КС надає розрахунок ліміту за формою, наведеною в додатку 2 до Положення № 637, і заповнює лише такі показники, як: розмір установленого ліміту і строки здавання готівки3*.

Член КС одержує проценти за залучення коштів до капіталу КС. Який порядок оподаткування зазначених сум?

Відповідно до ст. 21 Закону № 2908 на обов'язкові й додаткові пайові членські внески та на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів КС, нараховуються проценти. На всі інші внески проценти не нараховуються.
КС самостійно визначає методи нарахування процентів на пайові внески і депозитні внески (вклади), керуючись розпорядженням № 171. Крім варіантів нарахування процентів, КС може застосовувати й інші методи. При цьому методи нарахування процентів має бути зафіксовано в окремому положенні. Нарахування процентів на внески на депозитні рахунки членів КС передбачається окремим договором.
Оподаткування процентів на обов'язкові та додаткові пайові внески здійснюється з урахуванням вимог пп. 9.2.3 Закону № 889. Такі суми включаються до оподатковуваного доходу члена КС та обкладаються податком з доходів за ставкою 13 %, що підтверджує ДПАУ в листі № 1589. У цьому випадку КС є податковим агентом. Тому при нарахуванні та виплаті членам КС доходів у вигляді процентів на пайові внески необхідно утримати податок з доходів і відобразити такі суми у ф. № 1ДФ з ознакою коду «11».
У бухгалтерському обліку7 нарахування і виплата процентів членам КС на пайові внески відображаються такими записами:

(7 КС ведуть бухгалтерський облік з урахуванням рекомендацій, наданих розпорядженням № 171.)

 

 

 
Що стосується процентів, виплачуваних членам КС за депозитними внесками (вкладами), то застосовується такий порядок оподаткування.

Відповідно до п. 7.2 Закону № 889 до доходів, оподатковуваних за ставкою 5 %, належать, зокрема, доходи у вигляді:

  • процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок);
  • процентів на внесок (вклад) до небанківської фінансової установи;
  • процентних або дисконтних доходів за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом. 

Разом із тим перелічені види доходів до 01.01.2010 р. податком з доходів не обкладаються (пп. 22.1.4 Закону № 889).

Отже, до 1 січня 2010 року проценти за депозитними внесками (вкладами) членів КС податком з доходів не обкладаються.

Оподаткування доходів і витрат КС

Ураховуючи, що КС є неприбутковими організаціями, порядок оподаткування результатів їх діяльності регулюється п. 7.11 Закону про податок на прибуток.

Перелік видів доходів КС, звільнених від оподаткування, наведено в пп. 7.11.4 Закону про податок на прибуток. Розглянемо докладніше, які доходи КС звільнено від оподаткування і як ці доходи відображаються в Податковому звіті про використання коштів неприбутковими установами та організаціями (далі – Звіт), форму та порядок заповнення якого затверджено Порядком № 233. Беручи до уваги, що найбільша кількість запитань у КС пов'язана із заповненням частини 1 Звіту, зупинимося тільки на цій частині.

 

 


Що стосується ПДВ, то практично всі операції, здійснювані КС, не є об'єктом обкладення ПДВ, а саме:

  • передача майна в заставу (іпотеку) заставодавцю (кредитору) та/або в забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, повернення такого майна із застави (іпотеки) його власнику після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України (пп. 3.2.2 Закону про ПДВ);
  • залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (пп. 3.2.5 Закону про ПДВ). 
    У цій статті ми розглянули найважливіші аспекти діяльності та оподаткування такої групи неприбуткових організацій, як кредитні спілки. Звичайно, у межах однієї публікації неможливо висвітлити всі особливості діяльності кредитних спілок. Тому очікуємо від вас запитань із конкретними ситуаціями, відповіді на які ми дамо на сторінках нашого видання.

«Податки та бухгалтерський облік», 6 листопада 2006 р., № 89 (960), с. 15 
http://www.factor.ua)
e-mail: Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript ;
тел.: (057) 714-37-28, 714-37-29;


До відома

Примітки до статті...
1* Зазначимо, що Держфінпослуг внесла чергові зміни до Положення про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ (рішення від 05.07.2007 р. № 7571). Набуття кредитною спілкою статусу фінансової установи, переоформлення та видача дубліката свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, виключення інформації про кредитну спілку з Реєстру та анулювання Свідоцтва, а також вчинення інших реєстраційних дій проводиться відповідно до Положення про Державний реєстр фінансових установ та згаданого Положення.
2* До речі, розмір плати за кожний рік користування ліцензією на провадження певного виду фінансових послуг і розмір плати за переоформлення ліцензії та за видачу дубліката ліцензії встановлено розпорядженням Держфінпослуг від 29.12.2003 р. № 188.
Звертаємо увагу, що до Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг внесено зміни, якими перелік документів скорочено до 11. Зокрема, тепер немає необхідності подавати засвідчені відбитком печатки і підписом керівника кредитної спілки копії примірних кредитних договорів та засвідчені підписом керівника і печаткою кредитної спілки копії документів, що підтверджують право власності або оренди нежилого приміщення за місцезнаходженням заявника. Водночас, перелік доповнено довідкою за підписом керівника та головного бухгалтера кредитної спілки про їх відповідність Професійним вимогам до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ (розпорядження Держфінпослуг від 27.02.2007 р. № 6868).
Варто зауважити, що Ліцензійні умови знову зазнали деяких змін. Зокрема, посилено вимоги до «керівництва» кредитної спілки, а документи, що подаються заявником, мають відповідати таким вимогам:

  • бути викладені державною мовою;
  • містити достовірну інформацію на дату подання заяви;
  • документи на двох і більше сторінках повинні бути пронумеровані, прошнуровані та засвідчені відбитком печатки та підписом керівника кредитної спілки;
  • довідки, які подаються кредитною спілкою, повинні містити дату їх складання;
  • електронна форма даних повинна відповідати паперовій формі, яка друкується з формату, що встановлюється Держфінпослуг (наказ Держфінпослуг від 14.08.2007 р. № 7817).


3* А ось думка НБУ щодо встановлення ліміту каси для небанківських фінустанов викладена у листі від 08.02.2007 р. № 11-113/489-1334.


*******


Держфінпослуг затверджено Методичні рекомендації щодо скликання та проведення загальних зборів членів кредитної спілки, які визначають рекомендований порядок скликання та проведення загальних зборів її членів (розпорядження від 06.02.2007 р. № 6776).
Зазнало змін Положення про фінансові нормативи діяльності кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок (розпорядження Держфінпослуг від 01.03.2007 р. № 6882).
До речі, а от у листі від 29.05.2007 р. № 5144/6/17-0716 ДПАУ нагадала кредитним спілкам, що, пробачаючи позику фізособі, слід не забувати про свій «податковоагентський» обов'язок з ПДФО.
Слід зауважити, що Держфінпослуг підкоригувала Порядок звітування кредитних спілок (розпорядження від 27.03.2008 р. № 418).


Читайте на цю ж тему...

Інші публікації, присвячені діяльності та оподаткуванню кредитних спілок:

  • Редакційна колегія газети «Адвокат Бухгалтера» – «Про правомірність справляння кредитною спілкою плати за послуги оформлення та надання кредиту» («Адвокат Бухгалтера», липень 2006 р., № 21 (123), с. 29 (www.ab.net.ua));
  • Ольга Хамайдюк – «Бухгалтерський та податковий облік у кредитній спілці» («Дебет–Кредит», 22 жовтня 2007 р., № 43, с. 27).