Мы ВКонтакте

Складне «спрощення», або Навіщо українському бізнесу такі реформи?

Скасування печаток чи нотаріальних засвідчень установчих документів не спростить життя бізнесу і не привабить іноземний капітал

«Нікчемні закони позбавляють сили закони необхідні»

Ш. Монтеск 'є.

 

Перші з кінця місця в різноманітних міжнародних економічних рейтингах для України вже давно стали буденністю. Один з авторитетних рейтингів економік «Doing Business», що проводиться Всесвітнім банком надав Україні 152 місце з 183 можливих по простоті ведення бізнесу, і 112-те - по простоті його реєстрації. Після нас - тільки країни Африки, і … жодної європейської держави. Те що буквально останні півроку законодавці України кинулися виправляти ситуацію, безумовно, добре. Але ті законодавчі форми, в які перетворюється намір спростити процедуру реєстрації, перереєстрації та внесення змін до статутних документів бізнес-структур, - викликють суцільне здивування.

В чому спрощення?

6 червня 2011 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури початку підприємництва" № 3263-VI. В цілому цей Закон покликаний створити однакові стартові умови для початку ведення бізнесу в Україну суб'єктами господарювання та спростити порядок реєстраціє юридичних осіб, однак на практиці деякі його положення почали створювати потенційну загрозу для бізнесу. Мова йде про такі новели, як:

1. Підпис особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, на реєстраційній картці та заяві про втрату (заміну) документів повинен бути засвідчений відповідною посадовою особою. Натомість раніше була потрібна також наявність печатки юридичної особи або нотаріальне засвідчення підпису.

2. Скасовано вимогу про обов'язковість нотаріального засвідчення справжності підписів засновників (учасників) на установчих документах та нотаріального засвідчення установчих договорів.

 

3. Скасовано вимогу про обов'язковість нотаріального засвідчення копій деяких документів, які подаються держреєстратору на етапі створення юридичної особи та внесення змін до Єдиного держреєстру. Тепер допускається надання державному реєстратору звичайних ксерокопій таких важливих документів, як: рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи; рішення засновників або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи; рішення про внесення змін до установчих документів; рішення про вихід юрособи зі складу засновників і заяви фізособи про вихід зі складу засновників; заяви, договору, іншого роду документів про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства (в тому числі, не потрібно нотаріально засвідчувати договір купівлі-продажу корпоративних прав) тощо.

До чого це призведе? Якщо коротко, то все складніше, а інколи й взагалі неможливо, буде перевірити достовірність установчих документів, а вся відповідальність перекладається на плечі держреєстратора. Фактично значно спрощується фальсифікація установчих документів, чим відкрита дорога незаконному захопленню підприємств. Якщо навіть не казати про такі серйозні наслідки, як втрата бізнесу, то підприємці мають тепер клопіт й іншого плану. Нотаріуси масово відмовляються засвідчувати копії статутів підприємств, підписи учасників (засновників) на яких не були завірені нотаріально, керуючись "Інструкцією про порядок здійснення нотаріальних дій" (ч.2 п. 255), яка говорить: "Вірність копії документа, виданого фізичною особою, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису цієї фізособи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування або за місцем роботи, навчання, проживання або лікування фізособи". Таким чином, ситуація заходить в "глухий кут". Зареєструвати підприємство можливо без нотаріального посвідчення документів (згідно з вищевказаними законодавчими нововведеннями), а ось відкрити рахунок в банку, чи отримати дозволи неможливо без нотаріально засвідченої копії установчих документів підприємства, яку отримати з вищезгаданих причин у нотаріуса не можливо.

Отже, постає питання: в чому тут спрощення реєстрації, якщо підприємці все одно перестраховуються й приносять на державну реєстрацію нотаріально завірені копії установчих документів?

Печатки - причина всіх проблем підприємців?

Здавалось би, можна було б сказати, що все вищевикладене - звичайна помилка законодавця. Тобто недогледіли, недопрацювали, видали недосконалу законодавчу норму.

Але ж світ побачив не так давно новий законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення принципу провадження господарської діяльності суб'єктами приватного права без застосування печаток". В пояснювальній записці до нього вказується, що "загрозливих масштабів набуло захоплення чужого майна (бізнесу) проти волі його власника (так зване рейдерство). Встановлення внаслідок рейдерських дій контролю над печаткою (наприклад, фізичне заволодіння нею, вилучення під приводом проведення її експертизи, визнання недійсною за судовим рішенням тощо), фактично означає встановлення контролю над суб'єктом господарювання". Тобто, якщо зараз рейдерам слід заволодіти печаткою підприємства для встановлення контролю за ним, то цей проект Закону їм значно спрощує це завдання?!

Що ж пропонує проект Закону замість скасованих печаток? В тому то й нонсенс, що нічого. Можна тільки у страшному сні уявити, що в нинішній недосконалій правовій системі України письмові правочини між юридичними особами, предметом яких є нерухомість, земельні ділянки, цінні папери, об‘єкти права інтелектуальної власності, будуть оформлятися без печаток, тобто на страх та ризик контрагентів. Наявність повноважень для вчинення правочинів фактично ні чим не буде підтверджуватися. Більш комфортну середу для розквіту різного рівня шахрайства просто важко собі й уявити. Не викликає сумнівів і те, що суди в такому разі будуть завалені зверненнями щодо визнання договорів недійсними. Знову риторичне питання: чи спростить це життя вітчизняним підприємцям? Добре, що хоч цей проект Закону 9 листопада 2011 року відправлено на доопрацювання.

В принципі, справа не тільки в наведених вище за приклад законодавчих актах. Орієнтуючись на приваблення іноземних інвесторів, законодавці дійсно розуміють, що процедуру реєстрації бізнесу слід кардинально змінювати. Але таке враження, що починають вони не з того. Скасування печаток чи нотаріальних засвідчень установчих документів не спростить життя бізнесу і не привабить іноземний капітал. Незліченні обмеження в сфері валютного законодавства, корупція, відсутність цивілізованого ринку землі, нелогічна та занадто недолуга податкова система та фіскальна звітність - ось що дійсно турбує вітчизняний бізнес та відлякує іноземних інвесторів від інвестування в українську економіку.

 

 

«news.ligazakon.ua», 06.12.2011р.