Мы ВКонтакте

Стаття 19. Стадії та учасники бюджетного процесу

1. Стадіями бюджетного процесу визнаються:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

3) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

2. На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.

3. Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами).

Коментар:

1. Бюджетний кодекс України визначає бюджетний процес як регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства (п. 10 ч. 1 ст. 2 БК). Закріплюючи це поняття і розкриваючи його зміст, регламентуючи стадії бюджетного процесу, БК виконує своє завдання як базовий акт бюджетного законодавства. Саме у ході бюджетного процесу закладається стратегія економічної і соціальної політики держави та органів місцевого самоврядування.

Процес у сфері бюджету є необхідним порядком реалізації матеріально-правових бюджетних норм. Процесуальні норми, закріплені у БК, обслуговують конкретні норми фінансового права (у першу чергу - бюджетного). При цьому характер взаємозв'язку матеріальних і процесуальних норм бюджетного права істотно відрізняється від характеру зв'язку, наприклад, цивільного матеріального і цивільного процесуального права, які існують як самостійні галузі права. Бюджетний процес і матеріальні норми, хоч і є окремими правовими інститутами, але об'єднані у підгалузь фінансового права. Взаємозв'язок між ними носить не міжгалузевий, а внутрішньогалузевий характер.

Будь-яка матеріальна галузь права вимагає процедурних форм реалізації її норм, і всі норми, що регулюють організаційну діяльність державних органів, мають процесуальний характер. Актуальною така вимога є і щодо діяльності у галузі застосування бюджетно-правових норм, адже з бюджетом пов'язані всі державні органи, організації, установи, які безпосередньо чи опосередковано беруть участь у формуванні та виконанні бюджету. Сутність такого процесу складна та багатогранна.

Широке розуміння бюджетного процесу полягає в тому, що вся діяльність, яка базується на владних повноваженнях тих чи інших органів, має бути підпорядкована суворим процедурним формам, що забезпечують законність, доцільність та обґрунтованість цієї діяльності. Тому чіткий порядок, ретельно розроблений і регламентований у всіх своїх елементах, вимагається не лише для організації й узгодження роботи всієї системи державних органів чи органів місцевої влади або місцевого самоврядування з формування та виконання бюджету, а й для правильного розв'язання проблем, що його супроводжують.

Перед учасниками бюджетного процесу стоїть ряд завдань, зокрема: максимальне виявлення всіх матеріальних і фінансових резервів з метою створення збалансованого ринку; визначення доходів бюджету за окремими податками та обов'язковими платежами, а також загального обсягу відповідно до прогнозів і цільових програм соціально-економічного розвитку; узгодження бюджету із загальною програмою фінансової стабілізації, спрямованої на подолання інфляційних тенденцій в економіці та забезпечення стабільності національної грошової одиниці; здійснення бюджетного регулювання з метою збалансування бюджетів різного рівня шляхом перерозподілу джерел доходів держави між ними та сферою господарства, економічними регіонами; скорочення та ліквідація бюджетного дефіциту за рахунок економічно виправданих джерел; посилення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб.

Бюджетний процес слід розглядати як нерозривний цілісний процес, що являє взаємопов'язану і взаємообумовлену сукупність трьох складових, через які реалізують його стадії: 1) період формування проекту бюджету та затвердження акта про бюджет - "до початку бюджетного року"; 2) самого "бюджетного року", тобто бюджетного періоду, коли виконується затверджений акт про бюджет; 3) період після закінчення "бюджетного року", коли складається, розглядається і затверджується звітність про виконання бюджету.

Складання актів про бюджет (у першу чергу - проекту Закону про державний бюджет), їх наступне прийняття створюють юридичні можливості для здійснення волі представницького органу влади. Під час цієї діяльності враховуються середньострокова та довгострокова перспективи, встановлюється зв'язок із визначеними цілями соціально-економічного розвитку держави, регіонів, територіальних одиниць. Так, прийняттям закону про державний бюджет закінчується формування бюджету, коли органи законодавчої і виконавчої влади використовують свої права та обов'язки щодо складання і затвердження бюджету. Водночас суть бюджетного процесу зосереджується на безпосередньому виконанні затвердженого акта про бюджет, яке повинно постійно контролюватися з боку органів державної влади для досягнення відповідності між запланованими і реальними показниками.

Все це має бути чітко врегульовано правовими нормами, які закріплюють основні принципи бюджетного процесу, які повинні відповідати принципам бюджетного права. Таке закріплення принципів у нормах чинного бюджетного законодавства надає їм загальнообов'язкового характеру, проаналізувати їх та цим уникнути суб'єктивізму у тлумаченні та застосуванні. Нормам бюджетного процесу притаманний ряд рис, що його характеризує, зокрема: визначення складу учасників; закріплення їх повноважень у чіткій послідовності дій; визначення організаційно-правової форми кожної дії; визначення обов'язкового порядку прийняття рішень у сфері реалізації бюджетних повноважень.

2. Стадія бюджетного процесу являє собою етап діяльності держави чи місцевого органу влади, внаслідок якого бюджет набуває нових якостей. Як правило, цей етап закінчується прийняттям правового акта. Стадії бюджетного процесу взаємопов'язані за своїм змістом і діями та взаємозумовлені, їх послідовність не тільки встановлена БК, а й визначена логікою та історичною природою самого процесу. Вони охоплюють діяльність органів державної влади від зародження потреби у видатках та доходах, їх прогнозування та оцінки до контролю за виконанням бюджету. Під час проходження стадій бюджетного процесу реалізуються завдання і заходи, що охоплюють складання, затвердження, виконання бюджету, оцінку ефективності використаних коштів.

Усі стадії бюджетного процесу засновані на єдиних принципах організації бюджетної діяльності і мають відповідну правову регламентацію. До основних з них можна віднести наступні:

- принцип розподілу повноважень представницьких та виконавчих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, який означає, що кожному органові, який бере участь у бюджетному процесі, належить певна компетенція, за межі якої він не може виходити. Втручання інших органів у процес складання, затвердження і виконання бюджету не допускається, крім випадків, зазначених у законодавстві;

- принцип реальності включення показників доходів і видатків визначає, що доходи мають включатися до бюджету за джерелами, видатки - за цільовим призначенням;

- принцип гласності полягає у тому, що показники бюджету (у тому числі і зведеного) і звіту про його виконання можуть і повинні оприлюднюватися через засоби масової інформації;

- принцип наочності означає, що відображення показників бюджету у взаємозв'язку із загальноекономічними показниками в Україні відбувається шляхом використання засобів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку;

- принцип порівняльності полягає в систематизації доходів і видатків бюджету за певними ознаками, які дають можливість здійснити як загальнодержавне, так і міжнародне зіставлення бюджетних даних;

- принцип повноти обсягу в бюджеті означає, що до кожного бюджету включаються всі кошти, що направляються із прибутково-видаткової частини;

- принцип застосування балансового методу спрямований на встановлення правильного співвідношення між доходами і видатками всіх бюджетів, а також між натуральними і фінансовими показниками.

БК виділяє чотири стадії бюджетного процесу, що знаходять чітку регламентацію у таких його главах:

1) складання проектів бюджетів (детально регламентується у главі 6 БК щодо державного бюджету та статтях 75 - 76 щодо місцевих бюджетів);

2) розгляд проекту та прийняття закону про державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) (чітко та послідовно визначається у главі 7 БК щодо державного бюджету та статті 77 щодо місцевих бюджетів);

3) виконання бюджету, у тому числі у разі необхідності внесення змін до Закону про державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) (регламентовано у главі 8, главі 9 щодо державного бюджету та статтях 78 - 79 щодо місцевих бюджетів);

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього (визначено у главі 10 БК щодо державного бюджету та статті 80 щодо місцевих бюджетів).

3. Перша стадія, тобто стадія складання проектів державного та місцевих бюджетів, здійснюється з метою визначення обсягу коштів, необхідних для функціонування держави і органів місцевого самоврядування. Через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між муніципальними утвореннями.

Конституція України (ст. 116) та БК (гл. 6) поклали повноваження із складання проекту бюджету і проекту закону про державний бюджет на Кабінет Міністрів України (хоча власне складання проекту Державного бюджету здійснюється Міністерством фінансів України). Слід зауважити, що виключне право органів державної виконавчої влади складати проект бюджету базується на їх основних повноваженнях із здійснення державної політики, у тому числі - фінансової, та державного регулювання, при цьому вони оперують мобілізованими до бюджету фінансовими ресурсами. Саме виконавчі органи внаслідок свого становища та функцій, покладених на них, можуть здійснювати всебічний аналіз економічних та фінансових показників. Це стосується і виконавчих органів на рівні окремих адміністративно-територіальних одиниць. Бюджетне законодавство закріплює, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад готують проекти рішень про відповідні місцеві бюджети.

У межах своїх повноважень Уряд розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, культурного і соціального розвитку України. У зв'язку з цим він встановлює порядок і строки складання цих програм і проекту державного бюджету України. При цьому уряд повинен спрямовувати свою діяльність на підвищення ефективності і результативності державних програм, що забезпечує гнучкий перерозподіл ресурсів та спрямування їх на пріоритетні потреби. Прикладом такого спрямування є застосування програмно-цільового методу фінансування.

Проект закону про державний бюджет згідно вимог БК повинен відповідати вимогам Основних напрямів бюджетної політики, зміст та порядок схвалення яких або взяття до відома постановою Верховної Ради України визначений ст. 33 БК.

Під час складання проектів актів про бюджет готуються інструкції з підготовки бюджетних запитів (ст. 34 БК), відбувається їх розроблення головними розпорядниками бюджетних коштів (ст. 35 БК), здійснюється аналіз уповноваженими фінансовими органами (Міністерством фінансів України - щодо проекту державного бюджету, місцевими фінансовими органами - щодо місцевих бюджетів) та розробка пропозицій стосовно проектів актів про бюджет (ст. 36, ст. 75 БК). За підсумками цього процесу Міністерство фінансів України готує подання проекту державного бюджету до Кабінету Міністрів України.

Завершенням першої стадії бюджетного процесу є подання до Верховної Ради України розробленого Кабінетом Міністрів України та схваленого постановою проекту Закону про Державний бюджет України у термін не пізніше 15 вересня року, що передує плановому (ст. 37 БК). Разом із проектом закону подаються матеріали, визначені ст. 38 БК.

4. Друга стадія бюджетного процесу присвячена розгляду та ухваленню акта про бюджет. Зазначена процедура стосовно проекту Закону про Державний бюджет України чітко і детально регламентована БК, а також визначена у Регламенті Верховної Ради України, оскільки своєчасність прийняття закону про Державний бюджет України є вирішальною не лише для ефективності здійснення бюджетної політики держави у планований період, але й основою для ефективності бюджетних процесів на місцевих рівнях.

На відміну від стандартної процедури розгляду проектів законів, що складається із трьох стадій, розгляд закону про Державний бюджет України передбачає застосування спеціальної, більш складної процедури, із введенням додаткового законочитання. На цьому першому читанні Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доповідає про відповідність проекту Закону Бюджетному кодексу та Основним напрямам бюджетної політики. І на подальший розгляд законопроект виноситься лише за наявності рішення про прийняття до розгляду проекту закону в першому читанні.

До спеціальної процедури розгляду бюджету можна віднести і закріплення в якості імперативного припису переліку показників, що повинні бути прийняті у другому читанні проекту закону про державний бюджет в обов'язковому порядку і не підлягають розгляду у третьому читанні. До таких показників відносяться загальний обсяг дефіциту (профіциту), доходів і видатків Державного бюджету України, розмір мінімальної заробітної плати та рівень забезпечення прожиткового мінімуму на наступний бюджетний період, обсяг міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місцевих бюджетів. Такі показники повинні бути прийняті до 20 листопада року, що передує планованому. Зазначена процедурна вимога безпосередньо пов'язана з положеннями ст. 75 та ст. 77 БК, відповідно до яких Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад схвалюють проект рішення про місцевий бюджет згідно із затвердженими показниками міжбюджетних трансфертів.

На відміну від будь-яких інших законів Закон про Державний бюджет України має визначену процесуальну форму його складання та прийняття, що забезпечує проведення у життя виваженої бюджетної політики, реалізацію обмеженого права бюджетної ініціативи (якою наділений уряд) та впровадження принципу фінансової рівноваги, що дозволяє захистити даний акт від значного політичного впливу з боку представницького органу влади.

Враховуючи значення Закону про Державний бюджет України, для нього встановлюється чіткий термін прийняття - до 1 грудня року, що передує планованому. Встановлення зазначеного терміну також пов'язується із ефективністю бюджетного процесу на місцевому рівні. Оскільки не пізніше ніж у двотижневий термін після офіційного опублікування закону повинні бути затверджені бюджет Автономної Республіки Крим, обласні і районні бюджети, міські (міст Києва та Севастополя, міст республіканського АРК та міст обласного значення). Бюджети місцевого самоврядування (до яких БК відносить міські (міст районного значення), районні у містах, селищні та сільські бюджети) затверджуються не пізніше ніж у двотижневий термін після затвердження місцевих бюджетів вищого рівня. Закріплений порядок дозволяє врахувати усі міжбюджетні трансферти між усіма елементами бюджетної системи України.

5. Третя стадія бюджетного процесу є його квінтесенцією, основною його ціллю, тим, навколо чого будується увесь бюджетний процес. Цією стадією є виконання бюджету, що здійснюється протягом бюджетного періоду, тобто періоду дії акта про бюджет (ст. 3 БК). Бюджетний період встановлюється в Україні відповідно до ст. 96 Конституції України з 1 січня по 31 грудня, тобто співпадає з календарним роком. У встановлених законодавством випадках такий період може встановлюватися в інші терміни (ч. 2 ст. 3 БК).

Виконання бюджетів здійснюється відповідно до розпису, що затверджується відповідно до бюджетних призначень Міністром фінансів України щодо Державного бюджету України та відповідними керівниками місцевих фінансових органів щодо місцевих бюджетів.

Протягом року Кабінет Міністрів України та відповідні місцеві органи державної виконавчої влади забезпечують виконання бюджетів (ст. 47 БК). Міністерство фінансів здійснює загальну організацію та управління виконанням державного бюджету, у тому числі за доходами. Державне казначейство здійснює казначейське обслуговування бюджетів, у т. ч. здійснює платежі за дорученням розпорядників бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень та видатків. Головні розпорядники (а через їх систему - і розпорядники нижчого ступеня) здійснюють видатки.

У разі необхідності Міністерство фінансів України через Кабінет Міністрів України або безпосередньо уряд можуть ініціювати внесення змін до Закону про Державний бюджет України перед Верховною Радою України (гл. 9 БК). При цьому внесення змін до бюджету не повинно торкатися захищених видатків бюджету (ст. 55 БК).

Протягом бюджетного періоду складається місячна та квартальна фінансова звітність. Порядок її складання визначено в ст. ст. 59 - 61 БК. Цей порядок деталізується у положеннях Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенні про Державне казначейство України, затвердженому постановою КМУ від 21.12.2005 р. N 1232, постановах КМУ "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності" від 28.02.2000 р. N 419, "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" від 28.02.2002 р. N 228, "Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання" від 17.05.2002 р. N 659, наказі Міністерства фінансів України "Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету" від 28.01.2002 р. N 57 (із змінами).

6. Метою четвертої стадії бюджетного процесу є зведення, складання та подання звітності про виконання бюджету. У цьому процесі беруть участь головні розпорядники та Державне казначейство України. До 31 грудня поточного року Державним казначейством України повинні бути закриті усі рахунки, відкриті у поточний бюджетний період для розпорядників бюджетних коштів (ст. 57 БК).

Кабінет Міністрів України у термін до 1 травня року, наступного за звітним, подає річний звіт про виконання Закону про Державний бюджет України до парламенту (ст. 61 БК). У двотижневий термін після такого подання Рахункова палата надає висновки щодо використання коштів Державного бюджету України (ст. 62 БК). Після отримання зазначених висновків звіт розглядає Верховна Рада України. Остання реалізує свою компетенцію щодо прийняття рішення стосовно звіту про виконання державного бюджету, а Міністерство фінансів України забезпечує опублікування затвердженого звіту.

У двомісячний термін після завершення бюджетного періоду (тобто до 1 березня) відбувається і подання річного звіту про виконання місцевого бюджету до Верховної Ради АРК, відповідних місцевих рад, перевірка поданих звітів за участю Рахункової палати АРК, комісій з питань бюджету відповідних рад, самих представницьких органів місцевої влади та місцевого самоврядування, та їх затвердження (або прийняття іншого рішення) (ст. 80 БК).

Після затвердження звіту про виконання бюджету закінчується бюджетний цикл по цьому бюджету. Бюджетний цикл охоплює діяльність органів державної влади й місцевого самоврядування, починаючи з розробки й складання проекту акта про бюджет, його розгляду і затвердження, виконання, та закінчуючи складанням, розглядом і затвердженням звіту про виконання відповідного бюджету, тобто бюджетний цикл охоплює всі стадії бюджетного процесу, у тому числі бюджетний період, і триває більше двох років.

7. Ефективність бюджетного процесу на загальнодержавному та місцевому рівнях залежить від тісної співпраці всіх гілок влади. Проблема прийняття державного бюджету є однією з найскладніших серед тих, які доводиться розв'язувати державним органам. Її складність підвищується щорічною необхідністю прийняття закону про Державний бюджет України, тобто щорічним проходженням законодавчої процедури.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється контроль за дотриманням бюджетного законодавства (глава 17 БК), аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами (ст. 26 БК). Усі стадії бюджетного процесу грунтуються на правових засадах, які повинні гарантувати чітке планування, додержання бюджетної дисципліни і постійний контроль за виконанням усіх видатків. Для цього вимагається чітка організація бюджетного процесу, дотримання встановлених БК процедур та процесуальних строків.

У забезпеченні фінансового контролю та аудиту беруть участь як органи загальної компетенції, тобто Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи місцевої влади та місцевого самоврядування, так і спеціально уповноважені у сфері фінансової діяльності органи, зокрема, Рахункова палата, Рахункова палата АРК, Міністерство фінансів України та місцеві фінансові органи, органи Державного казначейства, Державна контрольно-ревізійна служба тощо.

8. Частина 3 коментованої статті говорить, що учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами).

Таким чином, у бюджетному процесі приймають участь усі органи державної влади, органи місцевої влади та органи місцевого самоврядування, бюджетні установи, організації, що беруть участь у бюджетній діяльності. Інші юридичні, а також фізичні особи за чинним законодавством не можуть бути суб'єктами бюджетних відносин, і, відповідно, не є учасниками бюджетного процесу. Вони можуть бути лише одержувачами бюджетних коштів, але отримують їх не напряму, а через учасників бюджетного процесу, зокрема - розпорядників бюджетних коштів.

БК розуміє під учасниками бюджетного процесу органи, установи та їх посадових осіб, що наділені бюджетними повноваженнями, тобто правами і обов'язками з управління бюджетними коштами, при чому як на будь-якій стадії бюджетного процесу, так в усьому процесі в цілому. Такі повноваження встановлюються на забезпечення завдань та функцій учасників бюджетного процесу, закріплених відповідними нормативно-правовими актами, що визначають їх правовий статус.

До учасників бюджетного процесу відносяться такі органи, установи та їх посадові особи.

8.1. Верховна Рада України:

- розробляє пропозиції до проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період з конкретних макроекономічних показників, визначених у Бюджетному кодексі;

- приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики;

- розглядає проект закону про державний бюджет;

- ухвалює Закон про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період;

- вносить зміни і доповнення до Закону про Державний бюджет України;

- здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу;

- проводить контроль за використанням коштів резервного фонду державного бюджету;

- забезпечує контроль за здійсненням таємних видатків із Державного бюджету України;

- заслуховує звіти про стан виконання Державного бюджету України, у тому числі заслуховує звіти розпорядників бюджетних коштів про використання коштів Державного бюджету України;

- розглядає та приймає рішення щодо звіту про виконання закону про Державний бюджет України;

- здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України, БК.

8.2. Комітет Верховної Ради України з питань бюджету:

- бере участь у всіх стадіях бюджетного процесу;

- розглядає і вносить пропозиції до Основних напрямів бюджетної політики, проект яких представляється урядом;

- здійснює контроль за відповідністю поданого Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період;

- готує Бюджетні висновки, що приймаються Верховною Радою України;

- бере участь у підготовці, розгляді, узагальненні пропозицій, доповідях на усіх стадіях розгляду і затвердження проекту Закону про державний бюджет;

- забезпечує контроль за відповідністю законопроектів, поданих на розгляд Верховної Ради України, бюджетному законодавству;

- розглядає звіт про проведені таємні видатки;

- розглядає ситуацію із перевиконання доходної частини бюджету;

- готує співдоповідь про виконання Державного бюджету України.

8.3. Президент України:

- підписує Закон про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік;

- у разі незгоди із Законом про Державним бюджет, прийнятим Верховною Радою України, накладає вето на окремі його статті або на Закон в цілому;

- вносить на розгляд Верховної Ради України в установленому чинним законодавством порядку зміни та доповнення до Закону про Державний бюджет;

- вносить на розгляд Верховної Ради України законопроекти, які стосуються бюджетного процесу;

- здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України, БК.

8.4. Кабінет Міністрів України:

- подає на розгляд Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;

- розробляє проект Закону про Державний бюджет України;

- доопрацьовує проект Закону про Державний бюджет України після першого та другого читань у Верховній Раді України;

- забезпечує виконання Державного бюджету України;

- приймає рішення про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету;

- подає річний звіт про виконання Державного бюджету Верховній Раді України;

- доводить до відома Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад положення та показники міжбюджетних трансфертів та інші показники, необхідні для затвердження місцевих бюджетів;

- здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України, БК, Законом України "Про Кабінет Міністрів України" від 07.10.2010 р., із змінами та доповненнями. 

8.5. Рахункова палата України:

- здійснює від імені Верховної Ради України контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням;

- забезпечує контроль за фінансуванням загальнодержавних програм у частині, що стосується використання коштів Державного бюджету України;

- провадить контроль за утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України;

- здійснює контроль за проведенням таємних видатків разом з Міністерством фінансів України у порядку, визначеному Верховною Радою України;

- забезпечує контроль за використанням бюджетних коштів, виділених із Державного бюджету України, у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади по доходах і видатках;

- здійснює зовнішній контроль за аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ у частині контролю за використанням коштів Державного бюджету;

- готує співдоповідь щодо виконання Державного бюджету;

- здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України, БК, Законом України "Про Рахункову палату України" від 11.07.96 р. N 315/96-ВР (із змінами).

8.6. Міністерство фінансів України:

- визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, загальний рівень доходів і видатків бюджету, обсяг його фінансування для підготовки пропозицій до проекту Державного бюджету України;

- готує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону про Державний бюджет України на відповідний рік разом із пропозиціями щодо визначення строку і порядку його розгляду в Кабінеті Міністрів України;

- готує та подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України;

- розробляє та доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів, визначає порядок і строк їх подання;

- здійснює у межах своїх повноважень контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством;

- здійснює методичне керівництво з питань складення та виконання бюджету;

- регулює фінансові взаємовідносини між державним бюджетом та державними цільовими фондами;

- подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення міжбюджетних відносин;

- координує у межах своїх повноважень діяльність центральних органів виконавчої влади, пов'язану із забезпеченням своєчасного і повного надходження податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного та місцевих бюджетів;

- здійснює у межах своїх повноважень операції з державним боргом з метою погашення та обслуговування державних боргових зобов'язань;

- забезпечує контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України;

- здійснює інші повноваження, встановлені БК, поточними законами про державний бюджет, постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України" від 27.12.2006 р. N 1837, іншими нормативно-правовими актами.

8.7. Державне казначейство України:

- забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; 3) в межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства; 4) ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання державного та місцевих бюджетів;

- здійснює управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;

- визначає механізм казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів;

- відкриває, веде та закриває рахунки в органах Казначейства;

- провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування;

- нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства;

- здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;

- проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством;

- веде базу даних про зведену мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань у розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; виконує контрольні функції, пов'язані із закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 р.; 

- здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат Державного бюджету України;

- встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає Інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх дотриманням;

- здійснює контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням;

- здійснює інші повноваження, визначені БК, постановою Кабінету Міністрів України "Питання Державного казначейства України" від 21.12.2005 р. N 1232 (із змінами), актами Міністерства фінансів України, іншими нормативно-правовими актами.

8.8. Національний банк України:

- відкриває Державному казначейству України Єдиний казначейський рахунок;

- подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України Проект Основних засад грошово-кредитної політики на наступний бюджетний рік;

- подає до Кабінету Міністрів України Проект кошторису доходів та видатків НБУ на наступний бюджетний рік;

- здійснює інші повноваження, встановлені БК, Законом України "Про Національний банк України" 20.05.99 р. N 679-XIV (із змінами).

8.9. Органи Державної контрольно-ревізійної служби:

- здійснюють контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів;

- забезпечують контроль за цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України;

- організують контроль за порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошторисів;

- забезпечують надання щомісячних узагальнених результатів звітів про проведені перевірки Верховній Раді України та Міністерству фінансів України;

- здійснює інші повноваження, встановлені Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу" від 26.01.93 р. N 2939-XII (із змінами).

8.10. Верховна Рада Автономної Республіки Крим:

- затверджує бюджет АРК та вносить зміни до нього;

- здійснює контроль за виконанням бюджету, приймає рішення щодо звіту про його виконання;

- визначає порядок управління майном, яке належить АРК;

- установлює податки і пільги щодо оподаткування згідно із законами України;

- за поданням Ради міністрів АРК затверджує програми АРК з питань соціально-економічного і культурного розвитку; раціонального природокористування, охорони навколишнього середовища відповідно до загальнодержавних програм;

- розглядає та затверджує звіт про виконання бюджету АРК після завершення бюджетного періоду або приймає інше рішення;

- здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, БК, іншими нормативно-правовими актами.

8.11. Рада міністрів Автономної Республіки Крим:

- розробляє проект бюджету АРК;

- готує проект постанови про бюджет АРК;

- забезпечує виконання бюджету АРК;

- здійснює контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показників затвердженого бюджету, бюджетного розпису та кошторисів бюджетних установ стосовно бюджетів міст республіканського значення та районних бюджетів АРК;

- здійснює інші повноваження, встановлені чинним законодавством.

8.12. Місцеві державні адміністрації:

- складають і подають на затвердження проекти відповідного бюджету та забезпечують його виконання;

- забезпечують контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показників затверджених бюджетів, бюджетного розпису та кошторисів бюджетних установ стосовно місцевих бюджетів;

- подають в установленому порядку до органів виконавчої влади вищого рівня фінансові показники і пропозиції до проекту Державного бюджету України, пропозиції щодо обсягу коштів Державного бюджету України для їх розподілу між територіальними громадами, розмірів дотацій і субвенцій, дані про зміну складу об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню;

- отримують від усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності інформацію, передбачену актами законодавства для складання і виконання бюджету;

- здійснюють фінансування підприємств, установ і організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, переданих у встановленому порядку в управління місцевій державній адміністрації вищими органами;

- здійснюють інші повноваження, встановлені БК, Законом України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.99 р. N 586-XIV (із змінами), іншими нормативно-правовими актами.

8.13. Місцеві ради:

- розглядають і затверджують відповідний місцевий бюджет, вносять зміни до нього;

- забезпечують контроль за виконанням відповідного місцевого бюджету;

- установлюють місцеві податки і збори та розміри їх ставок у межах, визначених законодавством (сільські, селищні, міські ради);

- приймають рішення щодо випуску місцевих позик;

- розглядають та затверджують квартальні та річні звіти про виконання місцевого бюджету після завершення бюджетного періоду або приймають інше рішення;

- здійснюють інші повноваження, встановлені чинним законодавством, у тому числі БК та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 р. N 280/97-ВР (із змінами).

8.14. Виконавчі органи місцевих рад:

- складають і подають на затвердження проекти відповідного бюджету та забезпечують його виконання;

- готують програми соціально-економічного та культурного розвитку місцевих громад, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування, організують їх виконання та готують звіти про результати їх виконання;

- забезпечують контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показників затверджених бюджетів, бюджетного розпису та кошторисів бюджетних установ стосовно бюджетів районів у місті, сільських, селищних чи міст районного значення, що входять до складу цих міст;

- забезпечують виконання затвердженого місцевого бюджету та готують звіт про його виконання за підсумками бюджетного періоду;

- здійснюють інші повноваження, встановлені БК, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", іншими нормативно-правовими актами.

8.15. Головні розпорядники бюджетних коштів:

- розробляють плани діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних програм (проектів));

- організовують та забезпечують на підставі плану діяльності та індикативних прогнозних показників бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди складання проекту кошторису та бюджетного запиту і подають їх Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу);

- отримують бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймають рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляють та доводять до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;

- затверджують кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством;

- розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами;

- розробляють та затверджують паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, здійснюють аналіз показників виконання бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

- здійснюють управління бюджетними коштами у межах встановлених їм бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі;

- здійснюють контроль за своєчасним поверненням у повному обсязі до бюджету коштів, наданих за операціями з кредитування бюджету, а також кредитів (позик), отриманих державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста), та коштів, наданих під державні (місцеві) гарантії;

- здійснюють внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів;

- забезпечують організацію та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності;

- забезпечують доступність інформації про бюджет.

8.16. Відповідальні виконавці бюджетних програм:

- безпосередньо забезпечують виконання однієї або ряду бюджетних програм у системі головного розпорядника;

- ведуть в установленому порядку облік та звітність;

- здійснюють інші повноваження, встановлені чинним законодавством України, зокрема, Інструкцією про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2001 р. N 574. Зазначеною Інструкцією розмежовуються повноваження, права і відповідальність головного розпорядника коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм у процесі складання, затвердження та виконання бюджету в умовах упровадження програмно-цільового методу у бюджетний процес. Відповідальними виконавцями можуть бути: 1) головний розпорядник - за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом; 2) розпорядники коштів державного бюджету нижчого рівня та одержувачі коштів державного бюджету, які виконують бюджетні програми у системі головного розпорядника.

8.17. Окрім органів та їх посадових осіб, що є учасниками бюджетного процесу, Бюджетний кодекс до числа останніх відносить також установи. Йдеться, звісно, про бюджетні установи. Згідно п. 12 ч. 1 ст. 2 БК бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Всі бюджетні установи є неприбутковими.

Повноваження бюджетних установ як учасників бюджетного процесу визначаються у Бюджетному кодексі й деталізуються у положеннях, порядках та регламентах їх діяльності, що затверджуються актами уповноважених на те органів (в т. ч. органів вищого рівня).

9. В частині 3 коментованої статті БК сказано, що учасниками бюджетного процесу є ті органи, установи та посадові особи, що наділені бюджетними повноваженнями. При цьому самі ці повноваження визначаються як права та обов'язки з управління бюджетними коштами.

Відповідно до п. 49 ч. 1 ст. 2 БК України, управління бюджетними коштами - це сукупність дій учасника бюджетного процесу відповідно до його повноважень, пов'язаних з формуванням та використанням бюджетних коштів, здійсненням контролю за дотриманням бюджетного законодавства, які спрямовані на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів.

Отже, під бюджетними повноваженнями учасників бюджетного процесу слід розуміти їхні права та обов'язки, які виникають в процесі їх діяльності, пов'язаної з формуванням та використанням бюджетних коштів, здійсненням контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і яка спрямована на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності (що обумовлена їх правовим статусом і спрямована на виконання визначених цим статусом повноважень) та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів.