Мы ВКонтакте

Стаття 44. Розпис Державного бюджету України

1. Державний бюджет України виконується за розписом, який затверджується Міністром фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячний строк з дня прийняття закону про Державний бюджет України. До затвердження розпису Державного бюджету України Міністром фінансів України затверджується тимчасовий розпис Державного бюджету України на відповідний період.

Примірник затвердженого розпису Державного бюджету України передається до Рахункової палати та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з подальшим інформуванням про внесені до нього зміни, зумовлені внесенням змін до закону про Державний бюджет України.

2. Міністерство фінансів України протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису Державного бюджету України встановленим бюджетним призначенням, а також відповідність розподілу бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за загальним фондом державного бюджету за визначеними цим розписом періодами року відповідному прогнозу надходжень загального фонду державного бюджету протягом бюджетного періоду.

Коментар:

1. Відповідно до коментованої статті Державний бюджет України виконується за розписом.

Згідно із п. 46 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетний розпис (розпис бюджету) - це документ, в якому встановлюється розподіл доходів, фінансування бюджету, повернення кредитів до бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації.

Перед тим як перейти до процедури складання та затвердження бюджетного розпису, необхідно з'ясувати значення основних термінів, які мають відношення до цього процесу. Отже, бюджетний розпис включає в себе такі основні елементи:

1) розподіл доходів;

2) фінансування бюджету;

3) повернення кредитів до бюджету;

4) бюджетні асигнування головним розпорядникам бюджетних коштів.

Доходами бюджетів є усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ) - п. 6 ч. 1 ст. 2 БК.

Під фінансуванням бюджету розуміються надходження та витрати бюджету, пов'язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету (п. 51 ч. 1 ст. 2 БК).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу бюджетне асигнування - це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Нарешті, кредитування бюджету - це операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов'язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі (п. 31 ч. 1 ст. 2 БК).

Бюджетний розпис складається відповідно до бюджетної класифікації. Бюджетна класифікація - це єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів. Бюджетна класифікація затверджена наказом Міністерства фінансів України "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" N 604 від 27.12.2001 р.

Порядок складання та виконання розпису Державного бюджету України визначений Інструкцією про складання і виконання розпису Державного бюджету України, затвердженою наказом Міністерства фінансів України N 57 від 28.01.2002 р. "Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету".

Згідно з вказаною Інструкцією розпис Державного бюджету України на відповідний рік (далі - розпис) включає:

• розпис доходів державного бюджету (далі - розпис доходів), що поділяється на річний розпис доходів загального і спеціального фондів державного бюджету та помісячний розпис доходів загального фонду державного бюджету;

• розпис фінансування державного бюджету (далі - розпис фінансування), що поділяється на річний розпис фінансування загального і спеціального фондів державного бюджету та помісячний розпис фінансування загального фонду державного бюджету;

• розпис асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), що поділяється на річний розпис асигнувань державного бюджету загального і спеціального фондів державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету;

• розпис повернення кредитів до державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету (далі - розпис кредитування), що поділяється на річний розпис повернення кредитів до державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету, помісячний розпис повернення кредитів до загального фонду державного бюджету та надання кредитів із загального фонду державного бюджету;

• річний розпис витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень; помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків).

Річний розпис асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету) - це розпис асигнувань загального і спеціального фондів державного бюджету на рік у розрізі головних розпорядників коштів (далі - головних розпорядників) за програмною класифікацією видатків та кредитування й повною економічною класифікацією видатків бюджету без розподілу за періодами року.

Помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету) - це розпис асигнувань загального фонду державного бюджету на рік за місяцями в розрізі головних розпорядників за програмною класифікацією видатків та кредитування й скороченою економічною класифікацією видатків бюджету.

Скорочена економічна класифікація видатків бюджету включає: оплату праці працівників бюджетних установ (код 1110), нарахування на заробітну плату (код 1120), медикаменти та перев'язувальні матеріали (код 1132), продукти харчування (код 1133), оплату комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160), дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм (1171), окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку (1172), поточні трансферти населенню (код 1340). Решта економічних категорій видатків відображаються загальною сумою за кодом 5000 "Інші видатки".

Річний розпис витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень - це річний розпис витрат спеціального фонду (за кодами програмної класифікації видатків та кредитування, кодами економічної класифікації видатків, кодами класифікації кредитування та кодами класифікації фінансування за типом боргового зобов'язання) в розрізі доходів (за кодами класифікації доходів), фінансування (за кодами класифікації фінансування за типом боргового зобов'язання), повернення кредитів до спеціального фонду (за кодами програмної класифікації видатків та кредитування).

Помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) - це помісячний розпис витрат спеціального фонду (за кодами програмної класифікації видатків та кредитування, кодами скороченої економічної класифікації видатків, кодами класифікації кредитування та кодами класифікації фінансування за типом боргового зобов'язання) в розрізі доходів (за кодами класифікації доходів), фінансування (за кодами класифікації фінансування за типом боргового зобов'язання), повернення кредитів до спеціального фонду (за кодами програмної класифікації видатків та кредитування і кодами класифікації кредитування). Розпис складається без помісячного розподілу власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків.

Розпис складається відповідно до бюджетних призначень, установлених у законі про Державний бюджет України, та затверджується Міністром фінансів України в місячний термін після набрання чинності цим законом. Якщо розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, то в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис на відповідний період наступного року.

Складання розпису починається зі складання розпису доходів, розпису фінансування та розпису повернення кредитів до державного бюджету.

Розпис доходів складається Департаментом доходів Мінфіну за участю інших структурних підрозділів Мінфіну та головних розпорядників.

Розпис фінансування складається Департаментом державного боргу за участю Департаменту фінансів державних підприємств Мінфіну та за погодженням з Департаментом державного бюджету Мінфіну з урахуванням необхідності забезпечення своєчасності і повноти платежів з погашення основної суми державного боргу, можливостей щодо обсягів і термінів залучення державних запозичень, графіків проведення приватизації державного майна, а також потреб покриття помісячних касових розривів загального фонду державного бюджету.

Розпис повернення кредитів до державного бюджету складається відповідними структурними підрозділами Мінфіну.

На основі складених розписів доходів, фінансування та повернення кредитів до державного бюджету Департаменту державного бюджету Мінфіну розраховує граничні помісячні обсяги асигнувань та надання кредитів із загального фонду державного бюджету за відповідними структурними підрозділами Мінфіну і подає їм разом із роз'ясненнями.

Керуючись роз'ясненнями, відповідні структурні підрозділи Мінфіну визначають головним розпорядникам помісячні обсяги асигнувань загального фонду в розрізі бюджетних програм або в цілому головному розпоряднику за тими бюджетними програмами, які належать до компетенції відповідного структурного підрозділу, та разом із лімітними довідками надають їх Департаменту державного бюджету Мінфіну, яке зводить отримані помісячні обсяги асигнувань загального фонду, складає узагальнену лімітну довідку за кожним головним розпорядником з визначенням помісячних обсягів асигнувань головному розпоряднику в цілому та доводить усі лімітні довідки до кожного головного розпорядника. За необхідності структурні підрозділи Мінфіну надають головним розпорядникам додаткові матеріали разом із необхідними роз'ясненнями.

Головні розпорядники за участю розпорядників нижчого рівня згідно з отриманими лімітними довідками уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), а для вищих навчальних закладів та наукових установ - помісячних планів використання бюджетних коштів, та подають відповідним структурним підрозділам Мінфіну зведені проекти цих документів для перевірки їх відповідності показникам лімітних довідок. Структурні підрозділи Мінфіну відстежують підготовку головними розпорядниками матеріалів до розпису, забезпечують своєчасне подання головними розпорядниками цих матеріалів Мінфіну, аналізують зазначені матеріали, вносять при необхідності до них корективи і подають Департаменту державного бюджету Мінфіну свої пропозиції щодо включення їх до розпису.

Департамент державного бюджету Мінфіну зводить отримані від структурних підрозділів Мінфіну матеріали, вносить при необхідності корективи і подає розпис на затвердження Міністру фінансів України.

Оригінал затвердженого розпису державного бюджету передається на паперових та електронних носіях Державному казначейству України, одна копія передається Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, інша - залишається в Департаменті державного бюджету Мінфіну. Звертаємо увагу, що згідно з коментованою статтею Комітет Верховної Ради України з питань бюджету у подальшому також інформується про всі зміни до розпису.

Помісячний розподіл міжбюджетних трансфертів за кодами бюджетів за відповідними місцевими бюджетами до затвердженого розпису державного бюджету надається Державним казначейством України (на паперових та електронних носіях) Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим управлінням обласних (Київської та Севастопольської міських) державних адміністрацій.

Державне казначейство України протягом трьох робочих днів після затвердження розпису доводить головним розпорядникам витяг із розпису, що є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів для вищих навчальних закладів та наукових установ.

2. Згідно з частиною 2 коментованої статті БК Міністерство фінансів України протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису Державного бюджету України встановленим бюджетним призначенням, а також відповідність розподілу бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за загальним фондом державного бюджету за визначеними цим розписом періодами року відповідному прогнозу надходжень загального фонду державного бюджету протягом бюджетного періоду.

У визначених законодавством випадках та у встановленому порядку до розпису Державного бюджету України можуть вноситися зміни. Порядок внесення змін до розпису Державного бюджету України регламентується розділом 3 вищезазначеної Інструкції про складання і виконання розпису Державного бюджету України.

Унесення змін до розпису здійснюється у разі:

• необхідності перерозподілу видатків за економічною та програмною класифікаціями;

• прийняття нормативного акта про передачу повноважень на виконання функцій або надання послуг, на які затверджено бюджетне призначення, від одного головного розпорядника до іншого;

• прийняття рішення про розподіл нерозподілених бюджетних асигнувань між головними розпорядниками;

• необхідності збільшення асигнувань спеціального фонду державного бюджету відповідно до положень пункту 3.9 цієї Інструкції;

• необхідності внесення змін до розпису доходів, до розпису фінансування або до розпису кредитування;

• унесення змін до закону про Державний бюджет України.

Унесення змін до розпису за загальним і спеціальним фондом державного бюджету передбачає затвердження довідок про внесення змін до кошторисів, планів асигнувань (за винятком надання кредитів із бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) у порядку, встановленому для затвердження цих документів.

Відповідні структурні підрозділи Мінфіну за обґрунтованим поданням головних розпорядників, доручень Кабінету Міністрів України або на підставі нормативних актів за дві години до кінця робочого дня не пізніше 25-го числа поточного місяця, з урахуванням положень пункту 3.6 цієї Інструкції, подають до Департаменту державного бюджету Мінфіну пропозиції про внесення змін до розпису для перевірки та візування в одному примірнику за формами згідно з додатками 1, 2, 3 до Інструкції. При цьому до довідки необхідно додати обґрунтовані пропозиції щодо доцільності внесення запропонованих головним розпорядником змін, а також інформацію про виділені асигнування за відповідними бюджетними програмами згідно зі звітністю Державного казначейства України.

У винятковому випадку за обґрунтованим поданням головного розпорядника може бути здійснено перерозподіл його бюджетних призначень за бюджетними програмами в межах їх загального обсягу за погодженням із Комітетом Верховної Ради з питань бюджету. Для місцевих бюджетів такий перерозподіл бюджетних призначень за функціональною структурою здійснюється за погодженням із постійною комісією місцевої ради з питань бюджету та на основі положень рішення про затвердження відповідного бюджету.

У разі виникнення такої необхідності головний розпорядник подає до відповідного структурного підрозділу Мінфіну лист з обґрунтованими пропозиціями щодо внесення змін до розпису.

Відповідний структурний підрозділ Мінфіну детально аналізує обґрунтування головного розпорядника та, в разі прийняття рішення про доцільність внесення запропонованих ним змін, готує лист Комітету Верховної Ради з питань бюджету з проханням погодити пропозицію головного розпорядника щодо перерозподілу його бюджетних призначень у межах їх загального обсягу. Проект листа в обов'язковому порядку візується в Департаменті державного бюджету Мінфіну.

У разі отримання дозволу Комітету Верховної Ради з питань бюджету відповідний структурний підрозділ Мінфіну готує довідку про внесення змін до розпису в загальному порядку. Зміни до помісячного розпису мають відповідати таким вимогам:

• бути збалансованими за місяцями, тобто не порушувати загального обсягу показників загального або спеціального фонду державного бюджету на місяць, якого стосуються такі зміни;

• не змінювати загального обсягу показників загального або спеціального фонду державного бюджету на рік, за винятком внесення змін до закону про Державний бюджет України;

• враховувати фактично виділені асигнування за попередній період (при внесенні змін до розпису асигнувань та розпису кредитування), фактичні надходження коштів за період з початку року (при внесенні змін до розпису доходів та розпису фінансування за формами згідно з додатками 4, 5, 6 до Інструкції);

• проводитися переважно за відсутності зареєстрованої в органах Держказначейства, на момент внесення змін до розпису асигнувань, кредиторської заборгованості за тим кодом економічної класифікації видатків, за яким передбачається зменшення асигнувань;

• відповідати вимогам закону про Державний бюджет України та інших нормативно-правових актів;

• вноситися на поточний та наступні періоди (крім випадків, передбачених абзацами 3 та 7 пункту 3.1, та інших випадків, передбачених чинним законодавством).

Після затвердження довідки про внесення змін до розпису відповідні структурні підрозділи Мінфіну подають оригінал та три її копії Департаменту державного бюджету Мінфіну для реєстрації за номером та датою, яка закінчується за годину до кінця робочого дня. За п'ять робочих днів до закінчення місяця (звітного періоду) довідки про внесення змін не реєструються. При цьому, як виняток, за необхідності проведення термінового перерозподілу асигнувань загального фонду державного бюджету за наявності письмового доручення першого заступника або заступника Міністра довідки реєструються до кінця місяця.

Після реєстрації вони заносяться до реєстру (додаток 8 до Інструкції), який складається в двох примірниках. Один примірник реєстру разом з оригіналами та копіями довідок передається Державному казначейству України (довідки передаються на паперових і електронних носіях), другий примірник з копіями довідок залишається в Департаменті державного бюджету Мінфіну, а один примірник копій довідок залишається у відповідному структурному підрозділі Мінфіну. Одночасно Державному казначейству передається перелік нових бюджетних програм (на електронних носіях).

Копія довідки про внесення змін до розпису у частині міжбюджетних трансфертів разом із розподілом за кодами відповідних бюджетів Міністерством фінансів України надається Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим управлінням обласних (Київської та Севастопольської міських) державних адміністрацій.

Департамент державного бюджету Мінфіну надсилає Державному казначейству України зміни до розпису на електронних носіях для звірки за відповідний період (тиждень, місяць) в останній робочий день тижня та до 29-го числа кожного місяця.

Інструкцією встановлено таку послідовність дій при оформленні змін до розпису. Вказані зміни:

• підписуються директором Департаменту державного бюджету Мінфіну і начальником відповідного структурного підрозділу Мінфіну або особами, що виконують їхні обов'язки;

• затверджуються першим заступником Міністра або заступником Міністра;

• реєструються за номером та датою;

• доводяться до Державного казначейства України.

Якщо з об'єктивних причин виникає необхідність анулювання довідки про внесення змін до розпису, то відповідний структурний підрозділ Мінфіну у дводенний термін після отримання оригіналу довідки із Державного казначейства України готує доповідну записку на ім'я першого заступника Міністра або заступника Міністра, який затверджував довідку, і візує її в Департаменті державного бюджету Мінфіну. Після погодження із першим заступником Міністра або заступником Міністра доповідна записка передається до Департаменту державного бюджету Мінфіну для анулювання, а її копія - до Державного казначейства України.

У разі виникнення необхідності внесення змін до вже затверджених та взятих на облік Державним казначейством України довідок у зв'язку з допущеними технічними помилками затверджується нова довідка, де вказуються реквізити тієї довідки, у якій були допущені технічні помилки.

Державне казначейство України здійснює реєстрацію довідок та облік змін до розпису і надсилає їх копії головному розпоряднику, що є підставою для затвердження довідок про внесення змін до кошторисів та планів асигнувань (за винятком надання кредитів із бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), а для наукових установ та вищих навчальних закладів - до плану використання бюджетних коштів та помісячного плану використання бюджетних коштів.

Головні розпорядники в триденний термін подають Державному казначейству України довідки про внесені зміни до зведених кошторисів та планів асигнувань (за винятком надання кредитів із бюджету) загального фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із загального фонду бюджету, зведених планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), а головні розпорядники, в мережі яких є наукові установи і навчальні заклади, - змінені зведені плани використання бюджетних коштів та зведені помісячні плани використання бюджетних коштів, у розрізі розпорядників нижчого рівня. Головні розпорядники коштів доводять відповідні зміни до розпорядників нижчого рівня, які, в свою чергу, вносять зміни до кошторису та плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), а наукові установи та вищі навчальні заклади - до плану використання бюджетних коштів та помісячного плану використання бюджетних коштів.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Бюджетного кодексу України витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право проводити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно з законодавством, якщо законом про Державний бюджет України не встановлено інше.

Протягом року розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідок установленої форми, які затверджуються керівниками установ, що затвердили кошторис, без унесення відповідних змін до розпису за спеціальним фондом. Розпорядники нижчого рівня протягом року в обов'язковому порядку подають розпорядникам вищого рівня завірені відповідним органом Державного казначейства України копії довідок про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки установи, що відкриті у відповідному органі Державного казначейства України за власними надходженнями. Розпорядниками вносяться зміни до спеціального фонду кошторису у частині збільшення надходжень та видатків у разі, коли обсяги власних надходжень спеціального фонду кошторису фактично перевищили обсяги, враховані під час затвердження відповідного бюджету, з урахуванням залишків на початок року. Зміни вносяться на підставі розрахунків з відповідним обґрунтуванням. У разі коли фактичний обсяг власних надходжень бюджетних установ менший від планових показників, врахованих у спеціальному фонді кошторису, розпорядники зобов'язані за два тижні до кінця бюджетного періоду внести зміни до спеціального фонду кошторису в частині зменшення надходжень і видатків з урахуванням очікуваного виконання спеціального фонду кошторису у відповідному бюджетному періоді. Розпорядники упорядковують бюджетні зобов'язання з урахуванням внесених до спеціального фонду кошторису змін. Одночасно вищі навчальні заклади та наукові установи вносять зміни до затверджених планів використання бюджетних коштів. Органи Державного казначейства України ведуть окремий облік таких змін, проводять видатки з урахуванням унесених змін без внесення змін до розпису та відображають у звітності про виконання бюджету планові показники за спеціальним фондом з урахуванням унесених змін до кошторисів.

Унесення змін до розпису за спеціальним фондом за іншими надходженнями здійснюється у порядку, встановленому для внесення змін до розпису за загальним фондом, за яким після внесення відповідних змін до розпису складаються довідки про внесення змін до кошторису. У разі коли загальна сума інших надходжень спеціального фонду, які надійшли на відповідну мету, з урахуванням залишку коштів на початок року перевищує передбачену розписом на відповідний період, Мінфін за поданням головних розпорядників збільшує планові показники за спеціальним фондом шляхом внесення змін до розпису. Для цього головний розпорядник повинен надати Мінфіну детальні обґрунтовані розрахунки розпорядників на підставі довідки про підтвердження надходжень (крім коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України) на спеціальні реєстраційні рахунки, що відкриті в органах Державного казначейства (за формою, наведеною в додатку 7 до Інструкції), та належні пояснення щодо необхідності внесення змін до розпису.

За наявності на рахунку головного розпорядника залишків коштів на початок року, які можуть бути використані для здійснення видатків, передбачених розписом на поточний рік, та у разі, коли загальна сума інших надходжень спеціального фонду, які надійшли до цього фонду на відповідну мету, не перевищує передбаченої розписом на відповідний період, зміни до розпису не вносяться.

У разі перевищення показників розпису спеціального фонду за окремим видом надходжень в межах загального обсягу надходжень, які надійшли на відповідну мету, зміни до розпису не вносяться.

Крім того, Інструкцією передбачено право Міністра фінансів України на тимчасове обмеження асигнувань загального фонду державного бюджету.

Так, якщо за результатами місячного звіту про виконання загального фонду державного бюджету виявиться, що отриманих надходжень недостатньо для здійснення бюджетних асигнувань відповідно до бюджетних призначень з урахуванням граничного рівня дефіциту (профіциту), затвердженого законом про Державний бюджет України, то Міністр фінансів України приймає рішення про обмеження асигнувань загального фонду державного бюджету.

Департамент доходів Мінфіну, Департамент державного боргу разом із Департаментом фінансів державних підприємств Мінфіну розраховують уточнений помісячний прогноз надходжень доходів загального фонду, державних запозичень, надходжень від приватизації державного майна, повернення кредитів на фінансування загального фонду державного бюджету і подають Департаменту державного бюджету Мінфіну не пізніше 15 числа місяця, що настає за місяцем, в якому відбулося недоотримання доходів, державних запозичень або надходжень від приватизації державного майна на фінансування державного бюджету.

Департамент державного бюджету Мінфіну за участю відповідних структурних підрозділів Мінфіну на підставі уточненого помісячного прогнозу надходжень доходів та повернення кредитів до загального фонду, державних запозичень та надходжень від приватизації державного майна на фінансування загального фонду державного бюджету розробляє пропозиції щодо тимчасового обмеження помісячних обсягів асигнувань загального фонду державного бюджету з урахуванням інформації про виділені асигнування та подає на розгляд Міністру фінансів України. Міністерство фінансів України видає наказ, яким встановлює тимчасове обмеження бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету.

Державне казначейство України, керуючись наказом Міністерства фінансів України про тимчасове обмеження асигнувань загального фонду державного бюджету, у триденний термін повідомляє головних розпорядників про таке тимчасове обмеження асигнувань і проводить видатки з урахуванням тимчасового обмеження асигнувань.

Розпорядники беруть зобов'язання та приводять їх у відповідність із бюджетними асигнуваннями, встановленими кошторисами, з урахуванням тимчасового обмеження асигнувань загального фонду державного бюджету.