Мы ВКонтакте

Стаття 643. Укладення договору за пропозицією, в якій вказаний строк для відповіді

1. Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Коментар:

У застосуванні коментованої статті слід апелювати до різновидів акцепту у залежності від його форми та порядку повідомлення про акцепт. Офрета може бути за формою усною і письмовою, а акцепт за порядком вчинення: шляхом повідомлення про нього, та шляхом вчинення дії, що свідчить про акцепт. Усна оферта може бути вчинена із зазначенням строку для відповіді і без його зазначення. У разі вчинення усної оферти і без зазначення строку для відповіді названа стаття не є застосовною, так як за зазначених умов вчинення оферти строк для відповіді не має спливати взагалі. Відповідно до ч. 1 ст. 644 ЦК якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Питання у даному разі про перебіг строку, його початок та його кінець у часі не виникає. Отже дана стаття є застосовною коли оферта зроблена у письмовій формі, або в усній, але із обов'язковим зазначенням строку для відповіді. Відповідності до порядку вчинення акцепту він може бути коли вчинений шляхом повідомлення про нього або шляхом вчинення дії у межах строку для відповіді, що відповідає умовам оферти та засвідчує бажання особи укласти договір1. І у першому і у другому випадках, незалежно від способу акцепту, названа стаття підлягає застосуванню. У разі вчинення оферти у письмовій формі у ній має бути обов'язково зазначено строк для відповіді, у протилежному випадку, коли у письмовій оферті не зазначений строк для відповіді, облік строку для відповіді та його перебіг визначається відповідно до вимог ч. 2 ст. 644 ЦК.

____________

1 Див. коментар до ст. 642 ЦК.

Якщо оферент у письмовій оферті вказує строк для відповіді, то відповідно виникає питання з якого моменту починає спливати названий строк. Коментована стаття не дає відповіді на поставлене питання. Положення про перебіг строків ЦК України дають можливість зробити два альтернативних висновки, відповідно до першого: перебіг строків для відповіді на оферту має починатися з моменту відправлення оферти, відповідно до другого: з моменту отримання оферти акцептантом. Принципи УНІДРУА, 2004 р., які можуть бути запропоновані для надолуження відсутнього чи неповного бачення законодавця у даному питанні, у ст. 2.1.8 (акцепт у зазначений строк) визначають положення відповідно до якого вказаний строк для акцепту оферти починає спливати з моменту, коли оферта направлена. Строк вказаний в оферті, вважається строком відправки оферти, якщо інше не випливає із обставин. Варто погодитись з таким баченням міжнародної практики. Дата або час вказана в оферті при її відправці, переважно, з більшою мірою точності може бути встановлена, у порівнянні з датою її отримання адресатом. З моменту коли оферта полишає сферу контролю оферента, коли даний момент об'єктивно засвідчений, починає спливати строк для відповіді на неї. Так, датою відправки у листі буде дата, що зазначена у названому листі, що проставляється при наданні послуг поштового зв'язку. У випадку електронного зв'язку це буде час та дата, що вказана, як час відправки, сервером оферента і т. п. Водночас обставини можуть вказувати на інше. Наприклад якщо дата, вказана у листі, що відправлений факсом, передує даті відправки, що запечатана факсимільним апаратом, остання дата буде мати перевагу. Якщо дата, вказана у листі, мається на увазі безпосередньо його текст та реквізити листа, більш пізніша, ніж дата відправки листа, що проставлена на почтовому відділенні у процесі засвідчення надання послуг почтового зв'язку, ясно, що перша дата була проставлена помилково і до уваги необхідно брати ту дату, що проставлена при відправленні листа поштою.

При зазначенні строку для відповіді, зважаючи на те, що він спливає із моменту відправлення оферти слід брати до уваги строки обігу кореспонденції у два кінці: від оферента до акцептанта (оферта) і від акцептанта до оферента (акцепт).