Мы ВКонтакте

Стаття 660. Обов'язки покупця і продавця у разі пред'явлення третьою особою позову про витребування товару

1. Якщо третя особа на підставах, що виникли до продажу товару, пред'явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі у справі. Продавець повинен вступити у справу на стороні покупця.

2. Якщо покупець не повідомив продавця про пред'явлення третьою особою позову про витребування товару та не подав клопотання про залучення продавця до участі у справі, продавець не відповідає перед покупцем, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця.

3. Якщо продавець був залучений до участі у справі, але ухилився від участі в її розгляді, він не має права доводити неправильність ведення справи покупцем.

Коментар:

1. Частина перша коментованої статті регулює поведінку покупця та продавця, якщо третя особа з підстав, що виникли до продажу товару пред'явить до покупця позов про витребування товару. Під третіми особами слід розуміти осіб, які не є стороною договору, але мають певні права щодо боржника та (або) кредитора (ч. 1 ст. 511 ЦК).

З аналізу чинного законодавства випливає, що подача позову про витребування майна є одним із способів захисту права власності (див. ст. ст. 330, 387 - 390 ЦК), а також речових прав на чуже майно (див. ст. 396 ЦК та коментар до неї). Так, в силу положень ст. ст. 387, 396 ЦК власник або особа, яка має речове право на чуже майно, має право витребувати майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позов про витребування майна може бути поданий і для захисту зобов'язальних прав. Так, відповідно до ч. 1 ст. 620 ЦК у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Відтак, можна зробити висновок, що позов про витребування майна може бути пред'явлений особою, що має речові або зобов'язані права щодо товару, відповідно до яких їй належить право володіти майном. Вказаний позов може пред'являтися до покупця лише у тому разі, коли на момент подачі позову він володіє товаром, тобто, якщо продавець вже передав йому товар (про момент передачі товару див. ст. 664 ЦК та коментар до неї).

Якщо речові або зобов'язальні права третіх осіб на товар виникли до передачі товару покупцю, останній повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі у справі. Закріплення вказаного обов'язку обумовлене тим, що причиною порушення покупцем права володіння третіх осіб, може бути невиконання обов'язку продавця щодо повідомлення покупця про права третіх осіб на товар. У такому випадку, продавець має право пред'явити регресну вимогу до покупця та (або) скористатися правами, що надані йому ст. 659 ЦК.

Коментована норма закріплює правило, за яким продавець повинен вступити у справу на стороні покупця. У процесуальному розумінні продавець буде виступати третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (ст. 35 ЦПК).

2. Не виконання покупцем обов'язків щодо повідомлення продавця про пред'явлення третьою особою позову про витребування товару та подачі клопотання про залучення продавця до участі у справі, може мати негативні наслідки для покупця. По-перше, це може виявитися у тому, що третя особа витребує товар з володіння покупця. Звичайно, так може статися навіть у тому випадку, коли продавець буде залучений до справи. Разом із тим, продавець як особа, якій належав товар в момент виникнення прав третіх осіб на нього, може мати більше інформації щодо вказаних прав. Продавець, наприклад, може надати докази про те, що строк дії прав третіх осіб на товар закінчився або що вказані права у даних осіб взагалі не виникали і т. д. По-друге, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця, останній не матиме можливості реалізувати права, передбачені ст. 659 ЦК, а також інші права, які у нього виникають у зв'язку із порушенням продавцем обов'язку, покладеного на нього законом (див. ст. 661, 611 ЦК).

Важливим також є те, що законодавець покладає на покупця два обов'язки: а) повідомити продавця; б) подати клопотання до суду. Відтак, якщо покупець лише повідомить продавця про пред'явлення позову, він не виконає вимоги ст. 660 ЦК, а тому продавець не буде відповідати перед ним. Якщо ж покупець не повідомив продавця, а відразу звернувся до суду із клопотанням про залучення останнього до участі у справі, на наш погляд, немає підстав стверджувати, що покупець не дотримався вимог коментованої статті, оскільки продавець все одно буде повідомлений судом (див. ст. 36 ЦПК).

3. Частина третя коментованої статті містить норму яка позбавляє продавця права доводити неправильність ведення справи покупцем, якщо продавець був залучений до участі у справі, але ухилився від участі в її розгляді. Зокрема, у випадку пред'явлення покупцем регресного позову до продавця, останній не зможе заперечити вимог, що висуваються до нього на тій підставі, що покупець не надав суду всіх доказів, які б свідчили на його користь, наприклад, не послався на відомі продавцю факти, що мають істотне значення для вирішення спору.