Мы ВКонтакте

Стаття 672. Правові наслідки порушення умови договору щодо асортименту товару

1. Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

2. Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:

1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару;

2) відмовитися від усього товару;

3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором;

4) прийняти весь товар.

3. У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

4. Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

5. Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.

Коментар:

1. Коментована норма встановлює правові наслідки порушення продавцем умови договору купівлі продажу щодо асортименту товару. Вона може застосовуватися лише у тому випадку, коли асортимент товару був передбачений договором. Якщо продавець визначив асортимент товару самостійно на підставі ч. 2 ст. 671, положення даної статті не підлягають застосуванню. Порушення договірної умови про асортимент може виявлятися у тому, що продавець передав покупцеві товар, асортимент якого в цілому не відповідає умовам договору купівлі-продажу або у тому, що продавець передав покупцеві товар, частина якого не відповідає умовам договору про асортимент. У першому випадку покупець має право відмовитися від прийняття та оплати товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо покупець вирішить скористатися правом на відмову від прийняття та оплати товару, він повинен дотриматися вимог ч. 1 ст. 690 ЦК (див. коментар до неї). Відшкодування витрат на повернення товару продавцю здійснюється за його рахунок (ч. 3 ст. 690 ЦК).

2. Якщо порушення договору виявилися у передачі продавцем частини товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір реалізувати одне із наступних прав: 1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; 2) відмовитися від усього товару; 3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором; 4) прийняти весь товар.

При відмові від прийняття усього або частини товару покупець повинен дотриматися вимог ч. 1 ст. 690 ЦК. Повернення товару продавцю здійснюється за рахунок останнього (ч. 3 ст. 690 ЦК).

3. Здійснення права на відмову від товару надає покупцеві можливість відмовитися від його оплати, а якщо товар вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 3 коментованої статті).

Аналогічне право виникає у покупця, який вирішив скористатися правом на заміну частини товару на такий, що відповідає умовам договору. Висунення покупцем вимоги щодо заміни товару, означає те, що він відмовився приймати частину товару, що не відповідає умовам договору про асортимент. Однак, на наш погляд, якщо продавець задовольнить вимогу покупця і надасть товар в асортименті, передбаченому договором, покупець повинен сплатити його вартість. Це пояснюється тим, що виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу має зустрічний характер, відтак до нього слід застосовувати норму ст. 536 ЦК, відповідно до якої якщо зустрічне виконання обов'язку здійснене однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Однак, слід звернути увагу й на те, що реалізація покупцем прав, встановлених коментованою ст., залежить і від виконання ним обов'язку щодо повідомлення продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, покладеного на нього ст. 688 ЦК.

4. Інтереси ділового обороту потребують певної визначеності. Саме тому, законодавець встановлює "розумний строк" протягом якого покупець повинен повідомити продавця, що він відмовляється прийняти товар. Вказаний строк може бути передбачений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, то у випадку виникнення спору "розумність" строку буде оцінюватися судом з урахуванням усіх обставин справи. На наш погляд, до уваги тут повинні братися властивості самого товару, а також інші об'єктивні чинники, тобто час, який потрібен сумлінному покупцеві для надіслання повідомлення. Крім того, законодавець не зазначає у якій формі покупець повинен повідомити продавця. Однак, покупець зацікавлений у тому, щоб зробити це у спосіб, який би, у разі виникнення спору, дозволяв би довести, що таке повідомлення було зроблено (наприклад, лист з описом та повідомленням). "Мовчання" покупця, тобто неповідомлення продавця у розумний строк після його одержання товару про свою відмову від нього означає прийняття товару покупцем.

5. Якщо покупець не скористався своїм правом відмовитися від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, це означає, що він прийняв товар (ч. 4 коментованої ст.), а відтак, зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

"Ціна, погоджена з продавцем" може означати ціну, встановлену договором, якщо після того як сторони дізналися про передачу товару в іншому асортименті, ніж передбачено договором, вони не домовилися про інше (наприклад, шляхом укладення додаткової угоди до договору). В укладенні додаткової угоди може бути зацікавлений як покупець так і продавець, оскільки в результаті передачі покупцеві товару в іншому асортименті, його фактична вартість може як зменшуватися так і збільшуватися.

При цьому продавець повинен вжити усіх заходів для узгодження ціни того товару, який відрізняється від асортименту за договором. У випадку, коли продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни у розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.