Мы ВКонтакте

Стаття 677. Строк придатності товару

1. Законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності).

2. Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання.

3. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку.

Коментар:

1. Якісні характеристики деяких товарів можуть змінюватися із плином часу. Це є причиною того, що окремі товари можуть використовуватися за призначенням не завжди, а протягом певного строку. Саме тому законодавець встановлює строк придатності для окремих товарів, тобто строк, визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору (п. 24 ч. I ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів"). Таким чином, строк придатності товару встановлюється з тим, щоб забезпечити відповідність товару вимогам по якості, а також захистити права покупця, шляхом встановлення заборони на передання продавцем товару після спливу строку придатності, а також у період до його завершення, який є недостатнім для його використання покупцем.

Строк придатності встановлюється для лікарських засобів, харчових продуктів, виробів побутової хімії, парфюмерно-косметичних та інших товарів, споживчі властивості яких можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна фізичних осіб, а також і навколишнього природного середовища.

Нормативне визначення строку придатності міститься також у ст. 1 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року N 771, ст. 1 Закону України "Про лікарські засоби" від 4 квітня 1996 року N 123. Сплив строку придатності товару є причиною віднесення його до неякісної та небезпечної продукції (ст. 1 Закону України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції").

Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється (абз. 3 ч. III ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів").

Аналогічні правила містяться у ч. II ст. 21 Закону України "Про лікарські засоби"; п. 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. N 833; п. 14 Глави 1 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 р. N 104; п. 14 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 р. N 185, тощо.

Товари, строк придатності на які минув, підлягають утилізації та знищенню (ст. 23 Закону України "Про лікарські засоби"). Якщо покупець придбав товар, строк придатності на який минув, у нього виникають права, встановлені чинним законодавством у випадку придбання товару неналежної якості (ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів").

2. Ч. II коментованої ст. містить правила обчислення строку придатності товару. Її аналіз свідчить про те, що законодавець передбачив два способи встановлення строку придатності на товар. По-перше, він може визначатися періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання. В такому разі продавець (виготовлювач) зобов'язаний зазначати дату виготовлення і сам строк придатності (наприклад, на пляшці молока зазначено "Дата виготовлення 10.10.2007. Строк придатності - 5 днів з дати виготовлення". По-друге, строк придатності може визначатися датою (терміном), до настання якої товар є придатним для використання (наприклад, "вжити до 15.07.2007").

Способи обчислення строків придатності свідчать про їх відмінності від гарантійних строків. Так, якщо строк придатності починає обчислюватися з дати виготовлення товару, то гарантійний строк починає спливати з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором (ст. 676 ЦК). Крім того, гарантійні строки можуть встановлюватися договором або законом (ч. II ст. 675 ЦК). В той час, як строк придатності встановлюється законом або іншими нормативно-правовими актами. На відміну від гарантійного строку строк придатності не підлягає зупиненню чи поновленню.

Закон України "Про захист прав споживачів" передбачає обов'язок виготовлювача товару вказувати встановлений строк придатності на продукти харчування, товари побутової хімії та інші подібні товари. Продаж товару, на який має бути встановлений строк придатності, але він відсутній, заборонено. Тому при маркуванні, зокрема, харчових продуктів виробник (продавець) зобов'язаний вказувати (а для імпортних харчових продуктів ще й додавати переклад) дату виготовлення продукту, строк його придатності до споживання чи дату закінчення строку придатності до споживання, умови зберігання тощо.

3. Ч. III коментованої норми покладає на продавця обов'язок передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку. Порушення продавцем цієї норми є підставою для визнання правочину недійсний на підставі ст. 215 ЦК, як такого, що суперечить вимогам ЦК (ч. I ст. 203 ЦК).