Мы ВКонтакте

Стаття 692. Оплата товару

1. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

2. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

3. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

4. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

5. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Коментар:

1. Строк оплати товару покупцем визначається договором. Цей строк може визначатися певною календарною датою ("до 10 січня 2007 року") або періодом у часі (наприклад, "протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору", або "протягом 5 банківських днів моменту відвантаження товару продавцем" тощо). Договором може бути передбачений обов'язок покупця оплатити товар частково або повністю до його передачі продавцем (ст. 693 ЦК), або після передачі товару у строк, передбачений договором (ст. 694 ЦК). Строк оплати покупцем товару може встановлюватися й актами цивільного законодавства. Так, відповідно до ч. VI ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 року N 575 оплата вартості електричної енергії та послуг, закуплених оптовим постачальником електричної енергії здійснюється у кожному розрахунковому періоді (місяці), у рівному відсотку кожній енергогенеруючій компанії (за винятком вітроелектростанцій) та підприємству, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об'єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Ця оплата забезпечується з урахуванням остаточних платежів відповідно до договору, на підставі якого створено оптовий ринок електричної енергії.

Якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлено строк здійснення платежу покупцем, в силу ч. I коментованої ст. покупець повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

2. Обов'язок покупця оплатити вартість товару є виконаним у той момент, коли він оплатив повну ціну продавцеві. Це правило поширюється також договори купівлі-продажу з розстроченням платежу (ст. 695 ЦК).

3. Ч. III коментованої ст. надає продавцеві право у разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами (див. ст. 536 ЦК). Крім того, продавець має право пред'явити до покупця вимоги на підставі ч. II ст. 625 ЦК.

4. Ч. IV коментованої ст. регулює випадки, коли покупець не лише не виконує обов'язку із оплати товару, але й відмовляється прийняти товар. У такому випадку, продавець має право вимагати оплати товару або відмовитися від договору. Ч. IV ст. 690 ЦК наділяє продавця правом вимагати прийняття та оплати товару. Вказані права продавець може реалізувати лише у тих випадках, коли покупець відмовляється від прийняття товару без достатніх правових підстав (див. ст. ст. 666, 670, 672, 686 ЦК).

5. Положення ч. V коментованої ст. підлягають застосовуванню у тих випадках, коли покупець не здійснив оплату переданої йому (частини) партії товару, якщо договором купівлі-продажу передбачена передача товару у такий спосіб. У такому разі продавець може зупинити передачу наступної партії товару до моменту одержання платежу за першу партію. Вказане "зупинення" передачі товару відрізняється від притримання, як способу забезпечення виконання зобов'язання (§ 7 Гл. 49 ЦК). Так, у випадку при тримання "кредитор... у разі невиконання боржником у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі... має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання" (ч. I ст. 594 ЦК). На противагу цьому "зупинення передачі товару", встановлене ч. V ст. 692 ЦК стосується іншої речі, а неоплачена річ вже передана покупцеві. Крім того, відповідно до ч. I ст. 594 ЦК та ч. I ст. 596 ЦК до кредитора, який притримує у себе річ не є її власником, він лише "правомірно володіє річчю", на відміну від продавця товару за договором купівлі-продажу, який, який правило, є власником товару.

Разом із тим, норма ч. V коментованої ст. має диспозитивний характер, відтак договором або актом цивільного законодавства продавцеві може бути встановлена заборона зупинки передачі товару або передбачені її особливості.