Мы ВКонтакте

Стаття 712. Договір поставки

1. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

2. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

3. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Коментар:

Як визначено у частині першій коментованої статті, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Товар, який виступає об'єктом договірних відносин поставки, призначається, як правило, для використання у підприємницькій діяльності або для інших цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням. На момент укладення договору поставки товар може бути відсутнім у продавця.

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки. Зокрема, відносини поставки товарів для державних потреб регулюються Законом України "Про поставки продукції для державних потреб", поставка товарів, придбаних за державні кошти - Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", поставки до державного матеріального резерву Законом України "Про державний матеріальний резерв" тощо. Особливості правового регулювання договірних відносин поставки у сфері господарювання визначені в ГК України. Так, ГК України регламентує питання щодо предмету, кількості, асортименту, строків і порядку поставки, комплектності, якості товарів, що поставляються, претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів, а також встановлює вимогу викладати умови господарських договорів поставки відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Кабінет Міністрів України відповідно до ГК України та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів. До моменту затвердження та набуття чинності відповідними Положеннями, згідно з Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року N 1545 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", в Україні застосовуються норми Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положення про поставки товарів народного споживання, Основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 р. N 888, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Також діє затверджене Кабінетом Міністрів України Положення про порядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав - учасниць СНД.