Мы ВКонтакте

Стаття 713. Договір контрактації сільськогосподарської продукції

1. За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

2. До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції.

Коментар:

В ч. 5 ст. 656 ЦК України передбачена можливість встановлювати на рівні закону особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна. Договір контрактації сільськогосподарської продукції є одним з таких особливих видів договорів купівлі-продажу.

За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. Договір контрактації є консенсуальним, двостороннім, оплатним.

Сторонами договору є: 1) виробник сільськогосподарської продукції, який виготовляє її власними силами і 2) заготівельник (контрактант). Виробником сільськогосподарської продукції не обов'язково має бути суб'єкт підприємницької діяльності. Тоді як заготівельником, як прийнято вважати, може виступати в договорі контрактації лише суб'єкт підприємницької діяльності. Коментована стаття допускає тристоронню модель договору контрактації, в якій, крім виробника і заготівельника, з'являється одержувач, якому виробник передає сільськогосподарську продукцію за вказівкою заготівельника. Такий договір контрактації є договором на користь третьої особи (ст. ст. 511, 636 ЦК України).

Продукція, яка виступає об'єктом договору контрактації, має вироблятись виключно тим виробником, який виступає її відчужувачем за договором. Не вважатиметься договором контрактації продаж сільськогосподарської продукції, придбаної в інших осіб.

До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції. Наприклад, такі особливості можуть випливати з вимог Законів України "Про зерно та ринок зерна в Україні", "Про виноград та виноградне вино".

В пар. 2 глави 30 ГК України договір контрактації розглядається як правова форма державної закупівлі сільськогосподарської продукції, що здійснюється на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції. Разом з тим, на даний вид договірних відносин не поширюється дія Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб", відповідно до ч. 4 ст. 1 якого особливості відносин, що виникають у зв'язку з поставками (закупівлею) для державних потреб сільськогосподарської продукції, продовольства регулюються окремими актами законодавства України.

Істотними умовами договорів контрактації є умови про види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин; кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника; ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції; обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства; відповідальність сторін за порушення договору. Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями встановлювати порядок затвердження Типового договору контрактації та затверджувати Положення про контрактацію сільськогосподарської продукції, в якому визначаються особливості виконання відповідних договорів.

Нажаль, в українському законодавстві не знаходять свого відображення деякі істотні особливості правового статусу сторін договору контрактації. Річ у тім, що виробник сільськогосподарської продукції у цих договірних відносинах є слабкою стороною, оскільки він у своїй діяльності і у виконанні договору значною мірою залежить від непідконтрольних йому обставин і чинників, як наприклад, непогода, епізоотії, епіфітотії тощо. Контрагентом виробника виступає заготівельник, підприємництво якого від вищезгаданих чинників не залежить. Тобто, між сторонами договору контрактації існує економічна нерівність. У зв'язку з цим, правове положення виробника сільськогосподарської продукції потребує збалансування та посилення особливими юридичними механізмами, яких цивільне законодавство України поки що не передбачає.