Мы ВКонтакте

Стаття 722. Прийняття дарунка

1. Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

2. Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному.

3. Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття.

4. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Коментар:

1. Виникнення права власності на дарунок у обдаровуваної особи у більшості випадків відбувається в момент прийняття нею дарунку. Тобто коментована норма встановлює, що момент прийняття дарунку збігається у часі з моментом виникнення на нього права власності. Проте відповідно до загальних вимог ЦК у певних випадках право власності на річ до набувача може перейти лише після того, як правочину, на підставі якого така річ відчужується, буде надано встановлену законом форму. Зокрема, відповідно до вимог ч. 3, ч. 4 ст. 334 ЦК право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо ж договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації, яка обов'язково застосовується до виникнення права власності та інших речових права на нерухомі речі ст. 182 ЦК). Тому у випадку укладення договору дарування, що вимагає нотаріального посвідчення, право власності у обдаровуваного на майно, яке є предметом такого договору, виникне лише з моменту нотаріального посвідчення договору. Якщо ж предметом договору дарування буде нерухома річ, то право власності на неї у обдаровуваного виникне лише з моменту державної реєстрації договору. Такий перехід права власності від дарувальника до обдаровуваного буде мати місце завжди; навіть у тому випадку, коли дарунок фактично вже набагато раніше було передано від першого до другого.

2. За загальним правилом право власності на майно за договором виникає з моменту передачі такого майна. Відповідно до ч. 2 ст. 334 ЦК переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. Крім того, до передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Таким чином, факт передання речі згаданим транспортним організаціям для вручення її набувачеві зумовлює виникнення в останнього права власності на таку річ. Тобто у період знаходження майна в дорозі, воно вже належить набувачеві. Проте, з даного правила є виключення, встановлені ч. 2 коментованої статті. Виходячи з того, що за договором дарування право власності у обдаровуваного виникає не з моменту його передачі, а лише з моменту його прийняття, то до того часу, поки дарунок ще не був реально вручений обдаровуваному підприємством, організацією транспорту, зв'язку або іншою особою, які зобов'язані були вручити дарунок, дарувальник має право відмовитись від договору дарування. Причому, у разі такої відмови від договору дарування законодавством не передбачено будь-яких негативних правових наслідків для дарувальника.

3. Відмова від дарунку може мати місце незалежно від причин такої відмови. Водночас, обдаровуваний вправі відмовитись від дарунку за наявності або відсутності поважних причин лише до моменту його прийняття. Отже, якщо обдаровуваний дарунок фактично ще не прийняв, він може взагалі його не приймати не пояснюючи мотивів своєї поведінки. Проте, якщо обдаровуваний має намір відмовитись від дарунка, який йому було направлено без його попередньої згоди, він зобов'язаний негайно повідомити про відмову від прийняття такого дарунку. У противному випадку, за відсутності такої відмови, дарунок буде вважатись таким, що є прийнятим обдаровуваним.

4. За правилами ч. 4 коментованої статті прийняттям дарунка обдаровуваним вважається не лише прийняття ним безпосередньо такого дарунку, а й прийняття ним правовстановлюючих документів на річ, що є предметом договору дарування або її символів. Зокрема, у випадку прийняття обдаровуваним, належним чином оформленого, договору дарування нерухомого майна, вважається прийнятою і сама нерухома річ. Таким чином, прийняття обдаровуваним документів, що посвідчують право власності дарувальника на дарунок або ж документів, що посвідчують належність йому дарунку, а також символів дарунку (якими можуть бути ключі від квартири або автомобіля тощо), свідчать про прийняття обдаровуваною особою і самого дарунку. При цьому право власності у обдаровуваного на дарунок виникне з моменту прийняття таких документів або символів.