Мы ВКонтакте

Стаття 726. Правові наслідки порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи

1. У разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості.

Коментар:

1. Як зазначалось, у випадку укладання договору дарування з обов'язком обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення, разом з прийняттям дарунку обдаровуваний приймає на себе зобов'язання щодо виконання таких умов. Коментована стаття встановлює, що у випадку не виконання або неналежного виконання обдаровуваною особою, встановленого договором, обов'язку, що є порушенням зобов'язання, для такої особи наступають негативні правові наслідки. Зокрема, у такому випадку, дарувальник вправі вимагати розірвання договірних правовідносин та повернення дарунка, або ж вимагати відшкодування вартості дарунка. Таку вимогу може бути пред'явлено до самої обдаровуваної особи. Якщо обдаровуваний відмовляється добровільно повернути дарунок, то розірвати такий договір можливо у судовому порядку.

Дефініція статті передбачає можливість відшкодування вартості дарунку, якщо повернути сам дарунок є неможливим. Неможливість повернення дарунку слід розуміти розширено - дарунок може бути втрачено, пошкоджено, дарунок може частково втратити свою первинну цінність або цільове призначення. При цьому при відшкодуванні вартості дарунку має враховуватись нормальний природний знос речі, що є предметом договору дарування. Крім того, що коментована норма передбачає повернення дарунку дарувальнику або відшкодування його вартості, за наявності зазначених в ній умов, дарувальник вправі вимагати також відшкодування збитків, заданих порушенням зобов'язання (керуючись положеннями ст. 22 та глави 51 ЦК).

Необхідно також враховувати, що у випадку смерті обдаровуваної особи, на її спадкоємців також поширюється обов'язок обдаровуваного виконати певні дії на користь третьої особи або утриматись від їх виконання. У противному випадку негативні правові наслідки, встановлені коментованою статтею, поширюються і на спадкоємців обдаровуваного. Це пояснюється тим, що до складу спадщини переходять не лише усі права спадкодавця, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а й усі його обов'язки (ч. 1 ст. 1218 ЦК).

2. Право вимоги за даною статтею має лише дарувальник. Третя особа, на користь якої обдаровуваний зобов'язаний вчинити певні дії або утриматись від них, не наділена правом вимоги щодо розірвання договору дарування та повернення дарунка дарувальнику або відшкодування його вартості, навіть у тому випадку, коли до неї, відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 725 ЦК перейшло право вимоги до обдаровуваного щодо вчинення ним відносно такої третьої особи зобов'язання. Третя особа вправі використати інші засоби захисту, що передбачені главою 3 ЦК (Захист цивільних прав та інтересів). Слід враховувати, що у випадку смерті третьої особи, на користь якої обдаровуваний повинен вчинити певне зобов'язання, до її спадкоємців не переходить право вимоги до обдаровуваного щодо вчинення ним певних дій на користь третьої особи або утримання від дій. Таке положення обґрунтовується тим, що при укладанні договору дарування із зобов'язанням на користь третьої особи дарувальник діє в інтересах саме конкретної (третьої) особи, а не її родичів (спадкоємців). Тому, якщо договором дарування не передбачено окремої умови щодо переходу у порядку спадкування права вимоги (третьої особи до обдаровуваного вчинити на її користь зобов'язання) до спадкоємців третьої особи, можна вважати, що обов'язок обдаровуваного вчинити на користь третьої особи певні дії або утриматись від них, зі смертю останньої, припиняються.