Мы ВКонтакте

Стаття 761. Право передання майна у найм

1. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

2. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Коментар:

Коментована стаття визначає суб'єктний склад осіб, які можуть виступати наймодавцями в договорі майнового найму (оренди). Це власники майна, особи, які мають майнові права, а також особи, уповноважені на укладення договору майнового найму.

За загальним правилом право передавати майно в оренду як окремий випадок реалізації повноваження користування та розпорядження майном реалізує його власник за умови повної дієздатності. Неповнолітні особи у віці від 14 до 18 років (за виключенням осіб, які набули повної дієздатності до досягнення 18 років), а також особи, обмежені судом у дієздатності, можуть передавати власне майно в найм лише за згодою батьків, усиновлювачів або піклувальників.

Наймодавцями можуть виступати будь-які суб'єкти цивільних правовідносин: фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади тощо. Лише для окремих видів договору найму законодавець встановив обмеження щодо суб'єктного складу наймодавців (договір прокату, договір оренди державного та комунального майна тощо).

Якщо предметом найму є майнові права, наймодавцем за договором виступає держатель таких майнових прав (власник земельної ділянки або об'єкту нерухомості, що має право сервітуту, особа, яка має майнові права інтелектуальної власності на об'єкти авторського права або промислової власності, тощо). Оскільки передача в найм майнових прав часто супроводжує передачу в найм речей, фігура власника речі та держателя майнового права може збігатися.

Частина 2 коментованої статті допускає випадки, коли наймодавцем може бути не власник майна, а інша особа. Така особа має бути уповноважена на укладення договорів найму. Відповідні повноваження не власнику можуть бути надані а) законом, б) самим власником.

Так Господарський кодекс України (ст. 287) наділяє державні та комунальні підприємства (які не є власниками закріпленого за ними майна) повноваженнями виступати орендодавцями окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу органів, уповноважених розпоряджатися державним та комунальним майном, - також цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.

Якщо повноваження здавати майно в найм не випливає із закону, наймодавець повинен мати спеціальне уповноваження власника здавати його майно в оренду. Такі повноваження особи, яка не є власником речі, здавати її в найм можуть бути закріплені, наприклад, договором управління майном або договором простого товариства. Як приклад таких відносин можна визначити і договір піднайму (суборенди) (див. коментар до ст. 774). При цьому в вищезазначених договорах мова повинна йтися про повноваження невласника здавати майно в оренду від власного імені, а не від імені власника речі, як це можливо, наприклад, у відносинах представництва.