Мы ВКонтакте

Стаття 837. Договір підряду

1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

3. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

4. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Коментар:

1. Аналіз змісту коментованої статті дозволяє зробити висновок, що легальне визначення договору підряду вміщує лише його основні ознаки:

1) виконання таких робіт здійснюється за завданням замовника;

2) на ризик підрядника;

3) результати робіт передаються замовнику;

4) замовник повинен прийняти та оплатити результати виконаної робити.

Проте це не означає відмову законодавця від інших характерних рис цього двостороннього правочину, оскільки вони розкриваються у наступних правових нормах: виконання робіт відбувається як правило з матеріалу підрядника та його засобами (ст. 839 ЦК) або з матеріалу замовника (ст. 840 ЦК); підрядник організує процес виконання робіт самостійно але замовник має право перевіряти хід і якість робіт у будь-який час не втручаючись у діяльність підрядника (ст. 849 ЦК);підрядник зобов'язаний передати не будь-який результат, а тільки той, який відповідає умовам договору підряду (ст. 857 ЦК) та забезпечити його досягнення в обумовлений строк (ст. 846 ЦК).

Обов'язок підрядника виконати роботи на свій ризик означає, що він не може відмовитись від прийняття на себе певних негативних наслідків, які виникають при підрядних роботах. Так, він не має права на отримання винагороди у разі випадкової загибелі предмету підряду до передачі замовнику або коли роботи неможливо закінчити у силу непередбачуваних обставин (так званий ризик неможливості закінчення роботи). На нього покладається ризик випадкового знищення або пошкодження власного матеріалу. Подорожчання матеріалу, яке відбулося після укладення підрядного договору, зміни податкового законодавства, випадкове пошкодження або погіршення результатів робот також може породжувати негативні наслідки, які мають покладатися на підрядника. Підрядник також несе ризик невиконання субпідрядником договірних зобов'язань.

Частина 1 ст. 837 ЦК не містить поняття "певна робота". Закон України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 22.02.2000 року N 1490 у ст. 1 визначає роботи як проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, технічне призначення, технічне переоснащення діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість виконання цих послуг не перевищує вартості самих робіт. Більш загальне розуміння робіт передбачає ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 р. N 1023 як діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або заміни його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Безумовно, що види робіт за договором підряду не можуть бути зведені тільки до вищенаведених переліків, оскільки весь їх об'єм, який виникає не практиці передбачити в законодавчих актах неможливо. Тому доцільним для вирішення цього питання є використання документального підходу де об'єктивним критерієм віднесення робіт до підрядних є виникнення внаслідок їх виконання індивідуалізованого результату у матеріальній формі який існує окремо від виконавця.

Як правило підрядником створюється або нова індивідуально визначена річ з притаманними тільки їй ознаками або досягається конкретний, матеріальний, корисний результат відносно індивідуально - визначеної речі - покращення її якості, зміна властивостей, кольору, форми тощо.

Завдання замовника може формуватися як у складній (проектно-технічна документація, що додається до договору), так і простій формах (у вигляді опису безпосередньо в договорі, ескізу моделі, схемі, дефектної відомості). В усякому випадку воно повинно дозволяти чітко встановити майбутні характеристики результату, як кожним сторонам договору, так і будь-якій третій неупередженій особі.

За юридичними ознаками договір підряду можна віднести до наступних видів договорів: двосторонній, консенсуальний, оплатний. Сторонами цього договору є з одного боку замовник - особа, яка замовляє роботи та надає контрагенту завдання на виконання роботи, а із іншого підрядник - особа, яка таку роботу виконує. Норми гл. 61 про підряд ЦК ніяких обмежень стосовно суб'єктивного складу не містять, тому за загальним правилом юридичні і фізичні особи можуть виступати і як замовник і як підрядник. Проте, в окремих видах підрядних робіт законодавцем передбачені в цьому питанні певні відступи від такого підходу. Наприклад, у договорі побутового підряду підрядником може виступати тільки суб'єкт підприємницької діяльності, а замовником лише фізична особа. Згідно Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючи конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж), затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.09.2001 р. N 112/182, ліцензія видається підприємствам, які виконують вишукувальні роботи для будівництва, роботи з виконання проектних робіт для будівництва, діяльність із зведення несучих та огороджуючи конструкцій, будівництва та монтажу інженерних і транспортних мереж. З чого можна зробити висновок, що такі види робіт можуть виконувати тільки юридичні особи.

Форма договору підряду може бути як усною так і письмовою, і визначається відповідно до положень ст. ст. 205, 207 - 209 ЦК України. Положення ст. 206 ЦК України стосовно можливості вчинення в усній формі договору, який повністю виконується в момент його укладення до договорі підряду застосувати неможливо. Це обумовлено характером підрядних робіт, де об'єктивно між виникненням правовідносин і виконанням зобов'язань підрядником проходить певний час. Договір побутового підряду може бути укладений також і шляхом видачі квитанції або іншого податкового документу. Законодавством в окремих випадках можуть бути затверджені типові договори (ремонт, будівництво житлових будинків з надвірними будівлями, на виконання проектно-пошукових робіт на будівництво житлових будинків з надвірними будівлями, на технічне обслуговування телевізійних антен колективного користування). В такому випадку договір укладається з їх використанням.

2. Частина друга ст. 837 ЦК містить перелік видів робіт, які використовуються за договором підряду. Умовно їх можна поділяти на три групи. Перша - створення, виготовлення певної речі; друга - зміна споживних якостей індивідуально визначеної речі (обробка, переробка, ремонт і інш.), третя - інша робота, яка може бути і не пов'язана з річчю, але в результаті повинна відбутись зміна матеріального об'єкту. В будь-якому випадку виконання підрядної роботи є виникнення матеріалізованого результату. Згідно з Великим тлумачним словником сучасної української мови "виготовити" - виробляти, робити що-небудь, створювати, "обробляти" - певними діями, операціями надавати чому-небудь потрібного вигляду, доводити до певного стану; "переробляти" - піддаючи обробці перетворювати на що-небудь, надавати нового зміненого вигляду; "ремонт" - виправлення пошкоджень, усунення дефектів, поломок, полагодження чого-небудь. Інша робота може бути як пов'язана з річчю, так і не пов'язана з нею. Наприклад, підрядні відносини можуть бути при демонтажі будівлі, переміщені вантажу, ритті траншеї. При їх виконання можуть застосовуватись матеріали, інструменти, а в певних випадках їх виготовлення відбувається без матеріалу або інструменту.

Робота та результат тісно пов'язані між собою. Досягнення результату неможливо без виконання роботи. В той же час сама по собі робота не є метою замовника, задля досягнення якої він вступає в договірні відносини з підрядником. Безпосередньо - його інтерес пов'язаний з конкретним матеріальним результатом.

3. Згідно з ч. 3 коментованої статті підрядник для виконання окремих видів робіт зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. Аналіз законодавчих актів з цього питання дозволяє зробити висновок, що цей термін вживається в широкому значенні. Перше значення - це здійснення окремого виду господарської діяльності. Друге - виконання окремих видів робіт в рамках такої діяльності. Стаття 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. N 1775, передбачає необхідність отримання ліцензій для здійснення будівельної діяльності (вишукувальних та проектних робіт для будівництва, зведення несучих та огороджуючи конструкцій, будівництво і монтаж інженерних та транспортних мереж), пошуку (розвідки) корисних копалин, інших видів діяльності. В той же час в межах будівельної діяльності підрядник виконує роботи на початок виконання яких він отримує окремі дозволи. Так, ст. 31 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" від 01.08.2005 р. N 668 передбачено обов'язок підрядника на капітальне будівництво отримати встановлені законодавством дозволи на виконання окремих видів робіт. Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 р. визначає у ст. 1 об'єкт на який видається документ дозвільного характеру як земельну ділянку, споруду, будівлю, приміщення, устаткування, обладнання та механізм, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга. Види підрядних робіт на які необхідним є оформлення документів дозвільного характеру, визначаються як правило у підзаконних актах.

4. Глава 61 ЦК України у параграфах 2 - 4 регулює не всі види договорів підряду. Тому загальні норми параграфа 1 глави 61 ЦК України можуть застосовуватись не тільки до окремих видів договорів підряду, передбачених ЦК, якщо інше не встановлено положеннями ЦК про ці види договору, але і до не поіменованих видів підрядних договорів, або вилучених в інших законодавчих актах, з урахуванням обмежень визначених в окремих цих актах.