Мы ВКонтакте

Стаття 853. Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником

1. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

2. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

3. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

4. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

5. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

6. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Коментар:

1. Частина 1 ст. 853 ЦК України встановлює послідовність реалізації обов'язку про прийняття роботи замовником: 1) прийняти роботу; 2) оглянути її; 3) в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це. На практиці огляд передує прийняттю результату робіт. Підрядник може приймати участь у огляді и повинен сприяти виконанню цього обов'язку замовником. Наприклад, продемонструвати роботу механізму, пристрою. Оформлення прийняття роботи може здійснюватись актом прийняття результатів роботи. В окремих випадках можуть затверджуватись типові форми документів про прийняття роботи (наказ Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва, архітектури та житлової політики України "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" N 237/5 від 21.06.2002 року). Також факт приймання може підтверджуватись розпискою. Огляд повинен проводитись ретельно, оскільки на замовника покладаються негативні наслідки неналежного огляду.

Прийняттю підлягає не будь-яка робота, а лише та, яка виконана відповідно до договору підряду. Замовник приймає результат який відповідає умовам зафіксованим у договорі, квитанції, наряді-замовлені, проектній документації. У випадку наявності істотних недоліків та відступів від умов договору замовник може відмовитись прийняти роботу і стягнути спричинені збитки. Лише якщо будуть виявлені дрібні, не суттєві недоліки та відступи від договору, замовник має прийняти роботу. Всі явні недоліки та відступи від умов договору замовник може зафіксувати в акті приймання-передачі або іншому документі, який оформлюють сторони для прийняття результатів роботи або в окремому, спеціально складеному документі. Відсутність заяви замовника позбавляє його права посилання у подальшому на виявлені ним відступи або недоліки, тому хоча коментована стаття встановлює форму заяви, краще дотримуватись письмової фіксації заяви про недоліки. В договорі підряду доцільно встановлювати строки та порядок прийняття результатів роботи замовником. Якщо замовник приймає результат роботи без проведення перевірки, він позбавляється права посилатися на наявність явних недоліків у результаті роботи. Отже, явні недоліки повинні виявлятися безпосередньо при прийнятті результату робіт.

2. Приховані недоліки замовник може виявляти і після прийняття результату. Замовник зобов'язаний у такому випадку негайно повідомити про це підрядника. Виконання цього обов'язку дозволить підряднику спільно з замовником зафіксувати виявлені приховані недоліки та вирішити самостійно на принципах добросовісності та розумності пов'язані з цим спірні питання. Якщо підрядник відмовляється спільно з замовником зафіксувати їх, останній може це зробити самостійно, з залученням третіх осіб.

3. З приводу недоліків виконаної роботи або їх причин між замовником та підрядником може виникнути спір. На вимогу будь-якого з них або за погодженням сторін може бути призначена експертиза. Для її призначення не обов'язково щоб спір регулювався в суді. Якщо експертиза проводиться в ході судового засідання, її призначення проводиться судом з дотриманням процесуальних норм.

4. Підрядник має право в разі ухилення замовника від прийняття роботи протягом місяця продати її результат. Реалізувати це право підрядник може тільки після дворазового попередження замовника. Форма попередження коментованою нормою не встановлена. Проте, зважаючи на високу вірогідність виникнення спору доцільно це робити в письмовій формі. Оскільки двократне попередження є засобом спонукання замовника до прийняття результату робіт, в попереджені доцільно вказати про можливість продажу результату робіт. Процедура продажу законодавством не встановлена, а відтак реалізація майна може відбутися як з публічних торгів, аукціону так і конкретній третій особі. Кошти, отримані від продажу, спрямовуються на оплату належних підряднику платежів, а у разі перевищення цієї суми вноситься у депозит нотаріусу. Договором сторони можуть встановлювати і інший порядок дій підрядником у разі ухилення контрагента від прийняття результату робіт.

5. Відповідно до ст. 323 ЦК України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом. Тому частина шоста коментованої статті спрямована на захист інтересів добросовісної сторони, оскільки якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи право власності на виготовлену (перероблену) річ переходить до замовника у момент, коли мало відбутися її передання відповідно до умов договору. Тобто право власності, а відтак і ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна переходить до замовника не з того моменту, коли відбулося фактичне прийняття, а з моменту коли мало відбутися її передання замовнику.

Виняток з правила, встановленого ст. 853 ч. 6 ЦК України міститься у ст. 876 ЦК України згідно з якого власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник. Проте остання норма побудована за принципом диспозитивності і дозволяє у договорі будівельного підряду сторонам встановити інший порядок. В такому разі ч. 6 ст. 853 ЦК України до відносин сторін може застосовуватися.