Мы ВКонтакте

Стаття 901. Договір про надання послуг

1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

2. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Коментар:

1. Коментована стаття вперше виділяє особливий тип договору - договір про надання послуг. Загальними ознаками, які об'єднують усі договірні зобов'язання про надання послуг у єдину групу, є особливість об'єкта. Вони полягають у тому, що по-перше, це нематеріального характеру, а по-друге - вони нероздільно пов'язані з особистістю послугонадавача. При укладенні договору про надання послуг замовник не може попередньо твердити про те, що він остаточно ознайомлений та згодний з якістю послуги, оскільки це може бути належним чином ним оцінено лише в процесі її споживання. У зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця немає оречевленого змісту. При послугах продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Слід мати на увазі, що певна дія або бездіяльність з надання послуги може створювати або бути опосередкована певною матеріальної річчю, наприклад, медичні, готельні послуги. Однак лише у тому випадку, коли такий результат є невід'ємним або застосована річ є необхідною для вчинення, власне, самої замовленої дії або діяльністю виконавця, - такі відносини є також предметом договору про надання послуг.

2. З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що ст. 177 ЦК серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт.

Коментована стаття вперше дає легальне визначення договору про надання послуг. Відповідно до її положень за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, договір про надання послуг є двостороннім. Про це свідчать обов'язки замовника оплатити послугу або відшкодувати виконавцю фактичні витрати за договором про безоплатне надання послуг (ст. 904). Договір про надання послуг є консенсуальним, таким, що вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами. Договір про надання послуг, за яким виконавець, відповідно до характеру своєї діяльності, зобов'язаний надати послуги кожному, хто до нього звернеться, є публічним договором. Це стосується договору про надання медичних, освітніх та інших послуг.

Форма договору про надання послуг визначається за загальними правилами і як правило, є письмовою. У спеціальних нормативних актів може передбачатися в більшій чи меншій мірі розгорнута регламентація укладення договорів. Наприклад, договір на екскурсійне обслуговування може оформлятися шляхом видачі ваучера. У будь-якому випадку законодавством встановлений обов'язок виконавця видати документ, що підтверджує підставу оплати і суму отриманих від юридичної особи коштів (ч. 2 ст. 206 ЦК) або розрахунковий документ, що засвідчує факт надання послуги споживачу (ч. 8 ст. 15 ЗУ "Про захист прав споживачів").

Сторонами договору про надання послуг є виконавець і замовник. За загальним правилом не існує обмеження щодо суб'єктного складу даного договору, якщо інше не передбачено законом, договором або не випливає з характеру послуг. Наприклад, надавати медичні послуги мають право лише медичні заклади. Замовник повинен знати, що саме він доручає виконавцю. Якщо замовником є споживач, то відповідно до ЗУ "Про захист прав споживачів" він не зобов'язаний мати спеціальні знання про властивості і характеристики послуг, дій, що складають її.

Крім того, обов'язковою умовою надання окремих видів послуг у випадках, прямо передбачених законодавством (ЗУ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"), є одержання ліцензії. Деякі види послуг (туристичні) підлягають обов'язкової сертифікації.

3. Предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій (наприклад, надання телефонних каналів для зв'язку, надання електромережі для поставки електрики тощо) або здійснення певної діяльності (надання туристичних послуг).

4. Правила гл. 63 мають застосовуватися до всіх зобов'язань про надання послуг, якщо це не суперечить суті цих зобов'язань.

При укладенні договорів про надання послуг, які безпосередньо не передбачені ЦК, сторони мають право керуватися принципом свободи договору.

5. Сторонами договору про надання послуг є замовник і виконавець. Замовником є особа, що зацікавлена в одержанні послуги відповідного роду, замовляє її надання на умовах, визначених договором, контролює надання послуги і оплачує її. Ним може бути як юридична, так і фізична особа незалежно від наявності у неї статусу суб'єкта підприємницької діяльності. У разі, якщо надання послуг замовляє фізична особа для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, такий замовник набуває статусу споживача з поширенням на нього законодавства про захист прав споживачів; інші особи, що замовляють надання послуг з іншою метою (не для особистого споживання), вважаються замовниками, проте не споживачами.

Виконавцем за загальними положеннями ЦК, як і замовником, може бути будь-яка юридична або фізична особа. Положення актів спеціального законодавства уточнюють його статус. Наприклад, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" під терміном "виконавець" розуміє суб'єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до умов договору.

6. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються).

Послуги відрізняються і від робіт, проте ця різниця вже не є такою чіткою. Корисний ефект від діяльності з надання послуги не виступає у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги.