Мы ВКонтакте

Стаття 917. Надання транспортних засобів і пред'явлення вантажу до перевезення

1. Перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

2. Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.

3. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Коментар:

1. До основних обов'язків перевізника законодавець відносить обов'язок надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. В коментованій статті міститься вимога до транспортних засобів - вони повинні бути придатними для перевезення цього вантажу, тобто комерційно придатним. Транспортне законодавство закріплює крім зазначеної вимоги до транспортного засобу, також, й інші. Так, рухомий склад автомобільного перевізника для перевезення вантажу повинен бути: а) справним; б) комерційно придатним; в) відповідати санітарним вимогам. Тому перед завантаженням автомобілів, причепів, напівпричепів з кузовом типу "фургон", автоцистерн і контейнерів відправник повинен перевірити придатність рухомого складу та контейнерів для перевезення вантажу у комерційному відношенні. Якщо виявлене пошкодження, яке може вплинути на цілість або якість вантажу при перевезенні, відправник повинен відмовитися від вантаження в такий рухомий склад або контейнери, про що складається акт установленої форми (п. 8.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні). Тому законодавець надає відправнику вантажу право, відповідно до ч. 1 коментованої статті, відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу. При цьому, непридатність транспортного засобу повинна бути підтверджена в порядку, передбаченому транспортним законодавством і прийнятими відповідно до них правилами. Транспортні засоби, від яких відправник вантажу відмовився у зв'язку з їх непридатністю, вважаються не наданими. А у разі реалізації вантажовідправником свого права на відмову, перевізник зобов'язаний надати взамін технічно і комерційно придатні транспортні засоби.

2. В ч. 2 ст. 917 ЦК України закріплюється обов'язок відправника пред'явити вантаж, який підлягає перевезенню: а) у встановлений строк; б) в належній тарі та (або) упаковці; в) замаркований відповідно до встановлених вимог. Аналогічний обов'язок покладається на відправника згідно транспортному законодавству. Наприклад, відповідно до САТ УРСР (п. 52) вантажі, які потребують тари для запобігання втраті, недостачі, псуванню і пошкодженню їх при перевезенні, повинні пред'являтися до перевезення у справній тарі, яка відповідає державним стандартам або технічним умовам, а в окремих випадках - в іншій тарі, що забезпечує їх повне збереження. Тому згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (п. 10.16) відправник вантажу відповідає за всі наслідки неправильного пакування вантажу (бій, поломка, деформація, теча тощо), а також застосування тари й упаковки, що не відповідають властивостям вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам.

В СЗ України законодавець розмежовує непошкоджену та належну тару. Так, на відправника покладається обов'язок здати для перевезення вантаж, що потребує тари для їх збереження від втрат, недостач, псування та пошкодження у непошкодженій тарі, яка відповідає стандартам (технічним умовам), а вантажі, на тару та упаковку яких стандартів не установлено, - у непошкодженій тарі, яка забезпечує їх збереження. Крім того законодавець встановлює додаткові вимоги передачі до перевезення овочів, фруктів та інших швидкопсувних вантажів. Так, вони повинні пред'являтися до перевезення у такому стані, який забезпечує їх якості упродовж граничного терміну перевезення, передбаченого Правилами. А під час перевезення вантажів, які замерзають і здуваються, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів (п. 27 СЗ України).

Для попередження втрати і псування вантажу під час річкового перевезення, вантажовідправник зобов'язаний вантаж, що потребує тари, пред'явити у справній тарі, що відповідає встановленим стандартам і технічним умовам, а вантаж, на тару і упаковку якого стандартів і технічних умов не встановлено, - в справній тарі, що забезпечує їх повну схоронність під час перевезення і переправлення. А сільськогосподарські продукти приймаються до перевезення і в нестандартній тарі, що забезпечує схоронність вантажу під час перевезення (п. 71 СВВТ СРСР). Вимога щодо тарування і упаковки вантажу передбачається для запобігання втратам, нестачам і пошкодженню у процесі перевезення і перевантаження, тобто забезпечує повне збереження вантажу.

На відправника покладається, також, обов'язок здійснити повне і чітке маркування вантажу, передбачене правилами перевезення. Наприклад, за договором річкового перевезення вантажі, що пред'являються до перевезення в тарі чи окремими місцями (поштучно), повинні бути замарковані вантажовідправником (маркування відправника), а у відповідних випадках і пароплавством (транспортне маркування) (п. 72 СВВТ СРСР).

Особливість перевезення вантажу автомобільним транспортом полягає в тому, що на автомобільному транспорті не відправник доставляє вантаж до пункту навантаження, а автотранспортне підприємство передає свої машини під завантаження відправнику. Тобто, транспортний процес починається не з моменту прийняття конкретного вантажу до перевезення, а набагато раніше, і не на транспортному підприємстві, а на території відправника вантажу. У зв'язку з цим на перевізника покладається обов'язок забезпечувати своєчасну подачу справного рухомого складу, придатного для перевезення вантажів відповідно до заявки (разового замовлення) та такого, що відповідає санітарним нормам. При цьому, контроль за своєчасним прибуттям транспорту протягом дня, регулювання його розстановки, подачі під завантаження, використання транспорту, що звільнився, у зворотному напрямку, облік завантаження, часу прибуття та відправлення рухомого складу виконується перевізником або відправником залежно від прийнятої ними схеми перевезень. Так, час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження. При цьому завантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж (п. п. 8.2 - 8.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

3. В ч. 3 коментованої статті передбачається право перевізника відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.