Мы ВКонтакте

Стаття 925. Пред'явлення претензій і позовів, що випливають із договору перевезення

1. До пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами).

2. Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

3. До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Коментар:

1. Відповідно до ч. 1 коментованої статті у разі порушення зобов'язання із договору перевезення сторони мають право скористатися або досудовим способом захисту порушених прав шляхом пред'явлення претензій, або одразу судовим способом - шляхом звернення до суду з позовом. Тобто Кодекс надає сторонам право вибору способу захисту порушених прав. На відміну від ч. 1 коментованої статті, транспортне законодавство закріплює правило про обов'язкове пред'явлення претензії до перевізника перед поданням вантажовідправником або вантажоодержувачем до нього позову (п. 16.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні). Однак за юридичною силою зміст підзаконних актів повинен відповідати, а не суперечити змісту законів, тому слід керуватися положенням ЦК України про право пред'явлення до перевізника претензії до пред'явлення позову, а не про обов'язок. Однак безпосередньо порядок пред'явлення претензій та позовів встановлюється законом, транспортними кодексами (статутами): КТМ України (ст. ст. 383 - 387), СВВТ СРСР (ст. ст. 218 - 232), САТ УРСР (ст. ст. 159 - 166), СЗ України (ст. ст. 130 - 135).

Договір перевезення укладається з метою надання транспортних послуг по доставці довіреного перевізникові другою стороною (відправником) вантажу, пошти до пункту призначення та видачі його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві). Тобто у перевізному процесі задіяне значне коло учасників транспортування як в пункті відправлення, так і в пункті призначення вантажу, пошти. Тому для забезпечення найбільш повного захисту прав та інтересів відправника та одержувача вантажу, пошти транспортне законодавство більш детально визначає місце пред'явлення претензій та позовів до перевізника. Так, при залізничному перевезенні вантажів претензії заявляються: 1) за загальним правилом - залізниці призначення вантажу; 2) претензії, що виникли з перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні, заявляються: а) залізниці призначення, якщо кінцевим пунктом перевезення є залізнична станція; б) іншому транспортному органу, якщо кінцевим пунктом перевезення є порт; 3) претензії вантажовідправників щодо штрафів - залізниці відправлення, а вантажоодержувачів - залізниці призначення.

В коментованій статті законодавець надає право пред'явити претензії і позови до перевізника як відправнику вантажу, так його одержувачеві. Транспортне законодавство більш детально визначає коло осіб, які мають право пред'явити перевізникові претензію та позови залежно від виду порушення покладеного на перевізника обов'язку. Наприклад, при автомобільних перевезеннях вантажів право на пред'явлення перевізнику претензій мають: а) вантажовідправник або вантажоодержувач - у випадку втрати вантажу і за умови подання товарно-транспортної накладної з підписом водія (експедитора перевізника) про прийняття ним вантажу для перевезення; б) вантажоодержувач - у випадках недостачі, зіпсуття або ушкодження вантажу і за умови подання товарно-транспортної накладної із відповідними записами в ній або акта встановленої форми, якщо такий акт складався; в) вантажоодержувач - у випадку прострочення доставки вантажу; г) вантажовідправник - при незбереженні або простроченні доставки вантажу, якщо перевезення виконувалось у попутному напрямку. При цьому, претензії, які виникають із перевезення вантажів, включаючи повну або часткову втрату вантажу, порушення строків чи інших умов доставки вантажу, пред'являються перевізнику, з яким укладено договір на перевезення (пп. 16.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Претензії із перевезення вантажу річковим транспортом пред'являються до управління пароплавства призначення. А претензії із перевезення пасажирів чи багажу - до управління пароплавства відправлення чи призначення (п. 224 СВВТ СРСР).

В коментованій статті відсутнє правило, яке б визначало строк протягом якого можна пред'явити до перевізника претензію та порядок його обчислення. На відміну від ЦК України, транспортне законодавство закріплює такі строки. Так, на залізничному транспорті претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців, що обчислюються: а) з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу; б) через 30 діб з дня закінчення терміну доставки - для претензій про відшкодування за втрату вантажу; в) через 2 місяці з дня прийому вантажу до перевезення - для претензій про відшкодування за втрату вантажу, що виникли з приводу перевезень у прямому змішаному сполученні; г) через 10 діб після закінчення терміну доставки багажу чи вантажобагажу - для претензій про відшкодування за втрату багажу чи вантажобагажу; д) від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу; е) після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для оплати штрафу, - для претензій про стягнення штрафу за невиконання плану перевезень; ж) з дня встановлення обставин, що спричинили пред'явлення претензії, - в усіх інших випадках (п. 134 СЗ України).

Претензії автомобільному перевізнику можуть бути пред'явлені протягом шести місяців, а претензії про сплату штрафів - протягом 45 днів. При цьому вказані строки обчислюються: а) з дня видачі вантажу або багажу - по претензіях про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу або багажу; б) по закінченні 30 діб з дня закінчення строку доставки вантажу при міжміських перевезеннях і 10 діб з дня приймання вантажу при міських і приміських перевезеннях - по претензіях про відшкодування за втрату вантажу; в) по закінченні 10 діб після закінчення строків доставки багажу - по претензіях про відшкодування за втрату багажу; г) з дня видачі вантажу або багажу - по претензіях про прострочку в доставці вантажу або багажу; д) по закінченні 4 місяців з дня прийняття вантажу до перевезення - по претензіях про відшкодування за втрату вантажу, що виникли з перевезень у прямому змішаному сполученні; є) з дня закінчення строку, встановленого Правилами для звірення записів в обліковому документі по виконанню плану і прийнятого до виконання разового замовлення, - по претензіях про стягнення штрафу за невивіз вантажу, передбаченого погодженим завданням на перевезення або разовим замовленням; ж) з дня одержання заявником претензії копії платіжної вимоги (рахунку) автотранспортного підприємства або організації про нарахування штрафу - по претензіях про повернення штрафу за простій автомобілів (автомобільних причепів) і затримку контейнерів, стягненого в безакцептному порядку; з) з дня настання події, яка стала підставою для пред'явлення претензії, - в усіх інших випадках. А претензії автотранспортних підприємств або організацій пред'являються вантажовідправникам або вантажоодержувачам протягом двох місяців і вказаний строк обчислюється: а) з дня закінчення встановленого Правилами строку для звірення записів в обліковому документі по виконанню плану і прийнятого до виконання разового замовлення - по претензіях про стягнення штрафу за непред'явлення вантажу, невикористання контейнерів або автотранспорту, робота якого оплачується за по часовим тарифом, відповідно до місячного плану або разового замовлення; б) з дня настання події, яка стала підставою для пред'явлення претензії, - в усіх інших випадках (п. 165 САТ УРСР).

Претензії до пароплавства при річковому перевезенні пред'являються протягом шестимісячного строку, а претензії про виплату премій, про стягнення штрафу за прострочення доставлення вантажу і про повернення штрафу за простій судна - протягом 45 днів. Зазначені вище строки обчислюються наступним чином: а) з дня видачі вантажу чи багажу - за претензіями про відшкодування за пошкодження чи часткову втрату вантажу чи багажу; б) після спливу 30 діб з дня спливу строку доставки - за претензіями про відшкодування за повну втрату вантажу; в) після спливу чотирьох місяців з дня приймання вантажу до перевезення - за претензіями про відшкодування за повну втрату вантажу із перевезення в прямому залізнично-водному сполученні; г) після спливу 20 діб після закінчення строку доставлення багажу - за претензіями про відшкодування за повну втрату багажу; д) з дня видачі вантажу чи багажу - за претензіями про перебільшення провізних платежів і про штраф за прострочення доставки вантажу чи багажу; е) після спливу п'яти днів, встановлених для оплати рахунків - за претензіями про стягнення сум, належних за ненадання чи несвоєчасне надання тоннажу чи тяги; ж) з дня одержання заявником претензій копії платіжної вимоги (рахунку) пароплавства про нарахування штрафу - за претензіями про повернення штрафу, що стягується в безакцептному порядку; з) з дня закінчення буксирування - за вимогами, що виникають із буксирування; і) з дня настання події, що стала підставою для пред'явлення претензії, - в усіх інших випадках (п. 224 СВВТ СРСР).

Транспортне законодавство закріплює порядок прийняття до розгляду претензій. Так, при автомобільному перевезенні, якщо у 10-денний термін претензія не була повернута заявникові, то вона вважається прийнятою до розгляду.. Перевізник зобов'язаний розглянути заявлену претензію і повідомити заявника про її задоволення або відхилення протягом трьох місяців. При частковому задоволенні або відхиленні претензії перевізник у повідомленні про це повинен вказати мотиви прийнятого рішення і повернути заявнику додані до претензії документи (в тому числі й інші додані докази) у 10-денний термін. У разі задоволення претензії у повному розмірі прикладені до неї документи (інші докази) не повертаються. Якщо сторони не дійдуть згоди, спори вирішуються згідно з чинним законодавством України (п. п. 16.3 - 16.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

2. Частиною 2 коментованої статті встановлено місячний строк, протягом якого перевізник повинен дати відповідь на пред'явлену претензію. Аналогічне правило транспортне законодавство встановлює і при перевезенні вантажу, пошти залізничним транспортом (п. 135 СЗ України). На відміну від встановленого Кодексом та СЗ України правила щодо місячного строку розгляду претензій, при перевезенні вантажу іншими видами транспорту законодавець передбачає інші строки. Так, при річковому перевезенні - протягом шести місяців, 45 днів та трьох місяців (п. 225 СВВТ СРСР); при автомобільному перевезенні: а) протягом 3 місяців - по претензіях, що виникли з перевезень в автомобільному сполученні; б) протягом 6 місяців - по претензіях, що виникли з перевезень у прямому змішаному сполученні; в) протягом 45 днів - по претензіях про сплату штрафів. А вантажовідправник або вантажоодержувач зобов'язаний розглянути претензію, заявлену автотранспортним підприємством чи організацією, і повідомити заявника про задоволення або відхилення її протягом 2 місяців (п. 166 САТ УРСР). Вищезазначені правила щодо строку розгляду претензій при перевезенні автомобільним та річковим транспортом слід вважати такими, що суперечать ЦК України, тому слід керуватися положеннями ч. 2 ст. 925 ЦК України.

3. Відповідно до ч. 2 коментованої статті, позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем за наявності двох необхідних умов: а) якщо має місце повна або часткова відмова перевізника задовольнити претензію; б) якщо перевізник не дав відповідь на претензію у місячний строк.

4. Позовна давність до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу застосовується в один рік. При цьому, момент, з якого починається обчислення строку позовної давності, визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів). Наприклад, на автомобільному транспорті вказаний строк обчислюється: а) по стягненню штрафу за непред'явлення вантажу, передбаченого погодженим завданням на перевезення або разовим замовленням, - з дня закінчення строку, встановленого Правилами для звірення записів в обліковому документі по виконанню плану і разового замовлення; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для пред'явлення позову (п. 168 САТ УРСР).