Мы ВКонтакте

Стаття 929. Договір транспортного експедирування

1. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

2. Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

3. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Коментар:

1. Ч. 1 ст. 929 містить визначення договору транспортного експедирування. Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що договір транспортного експедирування є двостороннім, оплатним та консенсуальним.

Двостороннім та взаємним він є тому, що експедитор зобов'язується виконати чи організувати виконання визначених договором транспортного експедирування послуг за винагороду та за рахунок клієнта. Однак, обов'язки останнього не обмежуються здійсненням оплати послуг експедитора, оскільки клієнт бере на себе також обов'язок надання експедитору документів та іншої необхідної інформації, зокрема, про властивості вантажу та про умови перевезення. Причому виконання експедитором свого обов'язку має по відношенню до виконання клієнта зустрічний характер (ч. 3 ст. 933 ЦК). У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі.

Консенсуальність договору транспортного експедирування виявляється у тому, що за даним договором експедитор зобов'язується за винагороду та за рахунок іншої сторони виконати або організувати виконання послуг, що визначені договором. Отже, зобов'язання виникають в силу самого факту укладення договору, законодавець жодним чином не пов'язує момент виникнення вказаного правовідношення з необхідністю передачі вантажу експедитору.

Сторонами договору є експедитор та клієнт. При цьому ЦК не встановлює спеціальних вимог до сторін договору транспортного експедирування. Детальніше це питання врегульоване у Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 1 липня 2004 року N 1955 (надалі - ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність"). Зокрема, вказаний Закон містить визначення понять клієнта та експедитора. Так, відповідно до ст. 1 Закону клієнт - це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору. Експедитор (транспортний експедитор), в свою чергу, визначається як суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Від сторін договору транспортного експедирування необхідно відрізняти учасників транспортно-експедиторської діяльності. Коло останніх не обмежується лише експедитором та клієнтом, оскільки до нього належать усі особи, які задіяні у процес перевезення вантажу, обслуговування якого здійснюється на підставі договору транспортного експедирування.

ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність" до учасників транспортно-експедиторської діяльності відносить клієнтів, перевізників, експедиторів, транспортних агентів, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митних брокерів та інших осіб, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Зміст договору транспортного експедирування складають права та обов'язки сторін договору. Зокрема, на експедитора покладаються обов'язки з організації та виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Аналіз коментованої статті дозволяє зробити висновок, що усі послуги, що надаються за договором транспортного експедирування, поділяються на основні та додаткові. До основних послуг належать, зокрема, організація перевезення вантажу певним транспортом та за визначеним маршрутом, причому останній може встановлюватися як клієнтом, так і експедитором, укладення договору перевезення вантажу та ін. При цьому слід зауважити, що договір перевезення вантажу може укладатися експедитором як від власного імені, так і від імені клієнта. В останньому випадку повноваження експедитора мають підтверджуватися довіреністю, виданою клієнтом.

Включення до предмета договору транспортного експедирування додаткових послуг обумовлене тим, що здійснення окремих видів перевезень вантажів неможливе без вчинення деяких специфічних дій. Наприклад, у тих випадках, коли необхідно перевезти товари через митний кордон України, що має місце при здійсненні експортно-імпортних операцій, необхідно виконати митні формальності. Відтак, додатковими послугами, що надаються за договором перевезення, визначені: сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, одержання необхідних для експорту-імпорту документів.

Крім того, до додаткових послуг, що надаються за договором транспортного експедирування, законодавець відносить дії, які безпосередньо пов'язані із здійсненням процесу перевезення: завантаження та вивантаження товару, зберігання вантажу, перевірка кількості та стану вантажу.

Необхідно також підкреслити, що права та обов'язки сторін договору транспортного експедирування регулюються також ст. ст. 10 - 13 ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність". Відповідно до вказаних норм на експедитора можуть покладатися такі обов'язки: забезпечення оптимального транспортного обслуговування, а також організація перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів); фрахтування національних, іноземних суден та залучення інших транспортних засобів і забезпечення їх подачі в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів; здійснення робіт, пов'язаних з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; ведення обліку надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів; організація охорони вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; організація експертизи вантажів; здійснення оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надання в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження; забезпечення виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників; здійснення страхування вантажів та своєї відповідальності; забезпечення підготовки та додаткового обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту; забезпечення оптимізації руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; здійснення розрахунків з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформлення документів та організація робіт відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; надання підготовленого транспорту, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством; надання інших допоміжних та супутніх перевезенням транспортно-експедиторські послуг, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

При цьому слід підкреслити, що перелік основних та додаткових послуг за договором транспортного експедирування, закріплений законодавчо, не є вичерпним, відтак, сторони у договорі можуть передбачити й інші послуги, що будуть складати предмет договору.

Спрямування послуг, що надаються експедитором виключно на організацію чи забезпечення процесу перевезення вантажу, дозволяє відрізнити їх від деяких інших операцій та послуг, що надаються вантажовідправникам, вантажоодержувачам, перевізникам та іншим учасникам транспортних відносин у процесі перевезення (наприклад, від послуг із забезпечення інженерно-авіаційного, аеродромного польотів (для авіаперевезень); лоцманських, навігаційних послуг на морському транспорті, які спрямовані на створення безпеки руху в цілому і транспортних засобів зокрема).

Наведені обов'язки експедитора є загальними для усіх договорів цього типу, однак, слід зауважити, що їх перелік може змінюватися в залежності від того, який вид договору транспортного експедирування використовується сторонами для забезпечення перевезення вантажу.

Зокрема, з аналізу ч. 1 ст. 929 ЦК випливає, що за предметом договори транспортного експедирування поділяються на договори з виконання послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу, договори з організації виконання таких послуг, а також договори, у яких обов'язки експедитора мають одночасно виконавчий та організаційний характер.

На практиці можливе укладення різних видів договору транспортного експедирування в залежності від обсягу зобов'язань експедитора. Зокрема, сторони можуть укласти договір про транспортно-експедиційне забезпечення доставки вантажу одержувачу, договір про транспортно-експедиційне забезпечення завезення (вивезення) вантажів на станції залізниць, у порти (на пристані) та аеропорти, а також договір про окремі транспортно-експедиційні операції та послуги.

За договором про транспортно-експедиційне забезпечення доставки вантажу експедитор бере на себе обов'язок забезпечити цілком увесь транспортний процес, пов'язаний із переміщенням вантажу, від прийняття його від клієнта і до видачі у пункті призначення одержувачу чи іншій уповноваженому на одержання вантажу особі.

Клієнтом в даному випадку може виступати як вантажовідправник і вантажоодержувач. Виконання дій, необхідних для забезпечення доставки вантажу, може здійснюватися безпосередньо експедитором або третіми особами (перевізниками, професійними зберігачами, іншими експедиторськими організаціями тощо), з якими експедитор укладає відповідні договори (перевезення, зберігання тощо). В останньому випадку експедитор, як правило, діє від власного імені, оскільки метою договору про транспортно-експедиційне забезпечення доставки вантажу одержувачу є повне звільнення клієнта від виконання будь-яких дій, пов'язаних із доставкою вантажу.

При цьому відповідальним перед клієнтом в силу положень ч. 2 ст. 932 ЦК залишається експедитор.

В окремих випадках вантажовідправник або вантажоодержувач зацікавлені у тому, щоб експедитор не забезпечував здійснення усього процесу перевезення, а виконав лише деякі дії допоміжного характеру, що покликані обслуговувати окремі стадії транспортного процесу: етап доставки вантажу перевізнику та етап доставки вантажу вантажоодержувачу. У такому разі вантажовідправник або вантажоодержувач укладають з експедитором договір про транспортно-експедиційне забезпечення завезення (вивезення) вантажу на станції залізниць, в порти (на пристані) та аеропорти.

За вказаним договором експедитор зобов'язується прийняти вантаж від вантажовідправника, доставити його на станцію залізниці, у порт (на пристані) або аеропорт та здати перевізникові вантажу для доставки до пункту призначення. Якщо клієнтом є вантажоодержувач, то дії експедитора полягають у прийнятті вантажу, що надійшов на адресу клієнта перевізником, доставці його до місцезнаходження клієнта та видачі йому вказаного вантажу.

Експедитор може самостійно здійснювати дії із доставки вантажу перевізнику та/або вантажоодержувачу або організувати виконання таких дій, уклавши відповідні договори з іншими особами.

Договори транспортного експедирування можуть укладатися також у тих випадках, коли у клієнта виникає потреба виконати окремі фактичні дії для забезпечення процесу перевезення. Такі договори іменують договорами про окремі транспортно-експедиційні операції та послуги. Їх предметом можуть бути завантажувально-розвантажувальні роботи, супроводжування вантажів на шляху слідування, послуги із зберігання вантажів, їх обробці, сортуванню тощо.

Що стосується обов'язків клієнта за договором транспортного експедирування, то відповідно до коментованої норми ними є сплата винагороди експедитору, а також оплата усіх витрат, пов'язаних з організацією та виконанням послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Крім того, аналіз ч. 1 ст. 933 ЦК дозволяє зробити висновок, що клієнт зобов'язаний надати експедитору документи та іншу інформацію про властивості вантажу, про умови перевезення, а також іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором.

Крім того, слід зауважити, що норми, присвячені договору транспортного експедирування, містяться і у ГК України, зокрема у ст. 316 Кодексу. Ч. 1 вказаної статті дублює ч. 1 ст. 929 ЦК України. Про ч. 2 ст. 316 ГК України - див. коментар до ст. 931 ЦК України. Окремі питання, що виникають в ході здійснення транспортно-експедиторської діяльності, врегульовані Законом України "Про транзит вантажів" від 20 жовтня 1999 року N 1172, Законом України "Про транспорт" від 10 листопада 1994 року N 232, Кодексом торговельного мореплавства від 23 травня 1995 року, Законом України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року N 2344, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, Законом України "Про залізничний транспорт" від 4 липня 1996 року, Статутом залізниць України, затвердженим постановою КМУ від 6 квітня 1998 року N 457, та нормативно-правовими актами, що видані відповідно до Статуту залізниць, іншими нормативно-правовими актами.

2. Як правило, функції експедитора здійснює особа, що не є перевізником за договором. В той же час, можливою є ситуація, за якої транспортна організація, що здійснює перевезення вантажу, укладає з його відправником договір транспортної експедиції. В цьому випадку транспортна організація буде виконувати дії, що складають предмет різних договорів: договору транспортного експедирування та перевезення, хоча формально вони можуть міститися в одному документі.

При виконанні обов'язків експедитора перевізником виникає питання щодо розмежування зобов'язань сторін, що виникають з договорів перевезення та експедирування. Важливість цього питання обумовлена тим, що для регулювання вказаних зобов'язань встановлені різні правила.

На практиці це означає, що до відносин транспортного експедирування, експедитором у яких виступає перевізник, не можуть застосовуватися правові норми, що регулюють договір перевезення, які, як відомо, мають особливості (наприклад, встановлюють обмежену відповідальність перевізника, спеціальний строк позовної давності і т. п.).

Так, до вимог, що випливають з договору перевезення вантажу, застосовується строк позовної давності в один рік (ч. 3 ст. 925 ЦК України). Що стосується вимог, що випливають з договору транспортного експедирування, то оскільки глава 65 ЦК України не містить спеціальних норм щодо цього, то до вказаних вимог застосовується загальний строк позовної давності у три роки, передбачений ст. 257 ЦК України.

3. Ч. 3 коментованої статті надає сторонам свободу у визначенні умов договору транспортного експедирування, яка, однак, може бути обмежена законом або іншими нормативно-правовими актами.

У зв'язку із цим слід зазначити, що ст. 9 ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначені істотні умови договору транспортного експедирування. Ними, зокрема, є відомості про сторони договору, вид послуги експедитора, вид та найменування вантажу, права, обов'язки сторін, відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили, розмір плати експедитору, порядок розрахунків, пункти відправлення та призначення вантажу, порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта, строк (термін) виконання договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Строк договору транспортного експедирування може бути нетривалим, необхідним для виконання разового експедиційного доручення. Проте, поширеною є ситуація, коли сторони укладають договір транспортного експедирування на тривалий строк. В останньому випадку, договір, як правило, містить загальні умови транспортного експедирування, які конкретизуються у заявках клієнта, де зазначаються найменування вантажу, його характеристики, точний перелік послуг експедитора, що потрібні для доставки саме цього вантажу, а також окремі умови такої доставки (її строки, адреса вантажоодержувача і т. п.).

Обумовлення вказаних умов у договорі транспортного експедирування є важливим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.