Стаття 969. Зберігання цінностей у банку

1. Банк може прийняти на зберігання документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності.

2. Банк може бути уповноважений поклажодавцем на вчинення правочинів з цінними паперами, прийнятими на зберігання.

3. Укладення договору зберігання цінностей у банку засвідчується видачею банком поклажодавцеві іменного документа, пред'явлення якого є підставою для повернення цінностей поклажодавцеві.

Коментар:

Вичерпного переліку цінностей, що можуть прийматись на зберігання банками, чинне в Україні законодавство не містить, проте він може бути конкретизований у локальних актах банку.

Надання послуг з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів Законом України "Про банки і еанківську діяльність" від 7 грудня 2000 року N 2121-III віднесено до категорії банківських операцій, які банки мають право здійснювати за наявності відповідної ліцензії.

На даний час відносини з надання вказаних послуг банками недостатньо конкретизовані у підзаконних актах і зазвичай визначаються внутрішніми, локальними актами банків. На положення таких актів у примірних банківських договорах часто здійснюється посилання, як на обов'язкові до виконання сторонами, проте не всі потенційні клієнти банків при укладенні вказаних та інших банківських договорів приділяють достатньо уваги подібним посиланням та змісту документів, на які вони здійснюються.

Варто зазначити, що у разі, якщо стороною договору, за яким банк приймає на зберігання вказані у частині 1 коментованої статті цінності, є особа, яка законодавством про захист прав споживачів визнається споживачем, то на такі відносин поширюються положення вказаного законодавства.

У зв'язку з цим банк зобов'язаний надати такій особі необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про послуги зі зберігання до їх надання, згідно Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N 1023-XII, і споживач має право вимагати надання такої інформації.