1. Банк може передати поклажодавцеві індивідуальний банківський сейф (його частину або спеціальне приміщення) для зберігання у ньому цінностей та роботи з ними.

2. Банк видає поклажодавцеві ключ від сейфа, картку, що ідентифікує поклажодавця, інший знак або документ, що посвідчує право його пред'явника на доступ до сейфа та одержання з нього цінностей.

3. Банк приймає від поклажодавця цінності, контролює їх поміщення у сейф та одержання їх із сейфа.

Коментар:

Зазвичай, у банків існує велика кількість локальних актів, якими регулюються більшість послуг, що ним надаються. Не є виключенням і акти, що містять положення про користування банківськими сейфами, зобов'язання дотримуватися яких часто включаються у примірні банківські договори. Наразі, до підписання договору з такими актами необхідно ознайомлюватись обов'язково (і банк зобов'язаний надати їх для ознайомлення), оскільки порядок користування сейфом, особливості відповідальності банку можуть бути встановлені саме у такому положенні, а не в договорі.

Нормативними актами, окрім ЦК України, відносини зберігання банками цінностей за передбаченими коментованою статтею договорами практично не врегульовані, тому останні вільні у визначенні примірних умов таких договорів і в пропонуванні їх потенційним клієнтам.