1. Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим.

2. Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відступи.

3. Комісіонер, який продав майно за нижчою ціною, повинен заплатити різницю комітентові, якщо комісіонер не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки.

Якщо для відступу від вказівок комітента потрібний був попередній запит, комісіонер має також довести, що він не міг попередньо запитати комітента або одержати в розумний строк відповіді на свій запит.

4. Якщо комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була погоджена, комітент має право не прийняти його, заявивши про це комісіонерові в розумний строк після отримання від нього повідомлення про цю купівлю.

Якщо комітент не надішле комісіонерові повідомлення про відмову від купленого для нього майна, воно вважається прийнятим комітентом.

5. Якщо комісіонер при купівлі майна заплатив різницю у ціні, комітент не має права відмовитися від прийняття виконання договору.

Коментар:

1. При виконанні умов договору комісії комісіонер має діяти у суворій відповідності з вказівками комітента з тим, щоб максимально сприяти досягненню вигідних для нього наслідків (ч. 1 ст. 1014 ЦК). Разом з тим за ст. 1017 ЦК комісіонер має право відступити від вказівок комітента за умови наявності таких вказівок у договорі або без них.

Право на відступ від договору без необхідності здійснення попереднього запиту, але з обов'язковим повідомленням комітента, як випливає із ч. 2 ст. 1017 ЦК, може бути надано лише комісіонеру-підприємцю. За відсутності у договорі права відступати від його умов комісіонер набуває таку можливість, якщо: 1) це зумовлено інтересами комітента; та 2) комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит.

2. Укладення правочину з недодержанням умов договору комісії не тягне за собою визнання його недійсним щодо третьої особи-контрагента, проте може породжувати виникнення у комітента права відмовитись від прийняття виконання за дог-ром (ч. 4, 5 ст. 1017) або вимагати від комісіонера, який продав майно за нижчою ціною, сплатити різницю (ч. 3 ст. 1017). Очевидно, на прикладі останньої норми можна стверджувати про появу у комітента права на відшкодування збитків, адже така різниця по суті є неодержаними доходами. Водночас якщо комісіонер заплати різницю у ціні щодо зайве сплаченого або недостатньо одержаного комітент не може відмовитись від прийняття виконання (ч. 5 ст. 1017).

Якщо комісіонер уклав договір на умовах більш вигідних, ніж ті, що були зазначені комітентом, уся додатково одержана вигода згідно ч. 2 ст. 1014 ЦК, а також з огляду на ст. 1018 ЦК належить комітентові, а питання з приводу додаткової винагороди комісіонера має вирішуватись за договором.