Мы ВКонтакте

Стаття 1042. Право управителя на плату

1. Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном.

2. Управитель майном, якщо це передбачено законом або укладеним відповідно до нього договором, має право відраховувати належні йому відповідно до частини першої цієї статті грошові суми безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління.

Коментар:

1. ЦК України у статті 1042 закріплює право управителя на плату, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном.

Договір управління майном слід презюмувати імперативно оплатним правочином. ЦК України не передбачено можливості укладення безоплатного договору управління майном. Не можна виключати можливість встановлення безоплатного договору управління майном в силу прямо вказівки закону. Приклад такого випадку безоплатності послуг з управління майном міститься в Законі України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" N 978-IV від 19.06.2003 р. Цим законом на договір про участь у ФФБ поширюються положення про договір управління майном, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Аналіз норм зазначеного закону щодо договору про участь у ФФБ дає підстави для висновку, що договір про участь у ФФБ за визначенням є безоплатним, оскільки безпосередній власний майновий інтересу управителя активами ФФБ не проявляється у вигляді винагороди за ці послуги відповідно до договорів про участь у ФФБ.

Закріплене у ч. 1 ст. 1042 ЦК право управителя, законодавець не обмежує встановленням припустимого (максимального чи мінімального) розміру та визначенням конкретного переліку форм плати, залишаючи ці питання на розсуд сторін договору. Розмір та форми плати управителя визначаються за взаємною згодою сторін договору. У прямо визначених законом випадках може встановлюватися порядок нарахування і виплати плати управителю (управління державною власністю, цінними паперами тощо).

Плата може бути встановлена в грошовій чи іншій припустимій формі (майном, роботами, послугами, наданням речі в борг тощо), якщо це не суперечить сутності конкретних відносин та закону.

Плата може бути виражена в процентах від визначеної бази нарахування (від отриманого доходу, прибутку, виходячи від адміністративних витрат управителя тощо), в твердій (фіксованій) сумі, у вигляді опціона (реалізуємого після припинення договору управління права на пільгове придбання частини майна, що знаходиться в управлінні управителя), або згідно з умовами оплати, встановленими законом чи рішенням суду з окремих видів послуг за договором управління майном.

Умови про розмір і форму плати управителеві віднесені ст. 1035 ЦК України до істотних умов договору. У випадку відсутності в тексті договору умов про розмір і форму плати за управління майном, такий правочин буде вважатися неукладеним. Норма ч. 1 ст. 1042 ЦК України закріплює право управителя на відшкодування лише необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном. Необхідними вважаються витрати, вид та розмір яких прямо визначений договором, а в разі їх відсутності або нечіткого визначення договором - такими вважаються витрати, які зберігають або підвищують вартість майна, що знаходиться в управлінні, пропорційно поліпшенням його якості та/або експлуатаційним якостям та при проведенні цих витрат не порушено принципи добропорядності і розумності, зміст і межі яких визначаються з припустимості їх вчинення установником за аналогічних обставин.

Необхідними можуть бути визнані витрати, зроблені ним у зв'язку з управлінням майном. Він має право проводити витрати у зв'язку з вчиненням юридичних і фактичних дій з майном, що виступає предметом договору управління, якщо це прямо випливає з необхідності досягнення цілей управління і не порушує прямо визначені договором обмеження та інші умови договору управління майном. Зокрема, не можуть визнаватися необхідними витрати з оплати газу за договором поставки, укладеного управителем на виконання договору управління транспортними мережами (газопроводами), в якому укладення таких договорів обумовлено отриманням попередньої згоди установника управління.

2. За змістом норми ч. 2 ст. 1042 ЦК України управитель майном має право, якщо це передбачено законом або укладеним відповідно до нього договором, відраховувати грошові суми, належні йому в рахунок плати, безпосередньо з рахунку управління майном, що знаходиться в управлінні, без отримання попередньої згоди установника і перерахування доходів вигодонабувачу. Прикладом закону, який дозволяє управителю діяти таким чином, є Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", у ст. 2 якого зазначено, що винагорода управителя ФОН - це грошові кошти, які відповідно до цього Закону управитель самостійно утримує за рахунок ФОН за здійснення управління фондом операцій з нерухомістю: проведення операцій з нерухомістю та здійснення інших дій з управління ФОН з метою отримання доходу в інтересах власників сертифікатів ФОН та для забезпечення його діяльності з управління майном. Управитель самостійно утримує таку винагороду у строки, розмірі та в порядку, визначені Правилами ФОН. Таке ж правило міститься і у ст. 33 зазначеного Закону.

Якщо наведене право не передбачено законом або договором, управитель має право на отримання грошових сум, належних йому в рахунок плати, шляхом звернення на загальних засадах стягнення на майно установника, в тому числі на доходи від використання майна, переданого в управління.