Мы ВКонтакте

Стаття 1044. Припинення договору управління майном

1. Договір управління майном припиняється у разі:

1) загибелі майна, переданого в управління;

2) припинення договору за заявою однієї із сторін у зв'язку із закінченням його строку;

3) смерті фізичної особи - вигодонабувача або ліквідації юридичної особи - вигодонабувача, якщо інше не встановлено договором;

4) відмови вигодонабувача від одержання вигоди за договором;

5) визнання управителя недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності або смерті;

6) відмови управителя або установника управління від договору управління майном у зв'язку з неможливістю управителя здійснювати управління майном;

7) відмови установника управління від договору з іншої, ніж указана в пункті 6 цієї частини, причини за умови виплати управителеві плати, передбаченої договором;

8) визнання фізичної особи - установника управління банкрутом;

9) повного завершення виконання сторонами договору управління майном;

10) дострокового припинення управління майном, якщо це передбачено цим договором, або за рішенням суду.

2. У разі відмови однієї сторони від договору управління майном вона повинна повідомити другу сторону про це за три місяці до припинення договору, якщо договором не встановлений інший строк.

3. У разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, або майно, набуте від такого управління, передається установникові управління у порядку, визначеному договором.

Коментар:

1. ЦК України у ст. 1044 містить правила щодо припинення договору управління майном.

Частина 1 цієї норми ЦК містить вичерпний перелік підстав припинення договору управління, які грунтуються на волевиявленні сторін або сторони, рішенні суду або в силу прямої вказівки закону.

У підставах припинення договору управління майном знайшли своє відображення особливості цього способу здійснення права власності на чуже майно і в чужому інтересі.

Реальний і володільницький характер повноважень управителя майном та неможливість їх здійснення у разі відсутності об'єкта управління внаслідок його загибелі, тягне за собою припинення договору управління, за підставою передбаченою ч. 1.1 ст. 1044 ЦК. Договір має припинятися за цією підставою у випадку загибелі (знищення) всього об'єкта управління або його певної частини, якщо це робить неможливим належне управління або інше не передбачене договором. До загибелі мають прирівнюватися тривала відсутність об'єкта управління у зв'язку з втратою володіння поза волею управителя, якщо це робить очевидною неможливість належного виконання договору.

В силу загальних положень ЦК про право власності (ч. 1 ст. 323) ризик випадкової загибелі та випадкового пошкодження (псування) майна, переданого в управління, несе його установник, якщо інше не встановлено договором управління або законом.

Переважна більшість підстав припинення цього договору грунтується на факторі довіри до особистості управителя, спроможного належно управляти майном. Довіра вважається втраченою у випадку вчинення управителем будь-яких дій (юридичних, фактичних, у тому числі аморальних), настання подій, які роблять очевидним невиконання або неналежне виконання договору управління.

Втрата довіри до особистості управителя має кваліфікуватися як його неможливість здійснювати управління майном та визнаватися підставою для відмови установника управління від договору.

Довіра до особистості управителя припиняється у разі припинення або обмежень юридичного статусу цієї особи як суб'єкта права, що виключають можливість належного виконання договору управління. Тому договір управління припиняється у разі визнання управителя недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності або смерті.

Особистим характером договору управління обумовлені підстави його припинення у випадку неможливості збереження складу учасників договору управління. Тому договір управління припиняється у разі вчинення будь-якої події або дії (смерть, ліквідація, відмова від договору), які роблять очевидним неможливість подальшої участі в договорі однієї із сторін, а також вигодонабувача.

Договір управління припиняється у випадку відмови установника управління від договору з іншої, ніж неможливість управителя здійснювати управління майном, причини за умови виплати управителеві плати, передбаченої договором.

Підстави припинення договору управління, передбачені пунктами 1 - 6 ч. 1 ст. 1044 ЦК, вважаються самостійними. Заява установника про припинення договору за цими підставами не може визнаватися підставою припинення договору управління у зв'язку з відмовою установника управління від управління, передбаченою пунктом 7 ч. 1 ст. 1044 ЦК, за якою договір управління припиняється за умови виплати управителеві плати, передбаченої договором.

Забезпечення захисту інтересів кредиторів, у тому числі установників управління майном, передбачає створення спрощених процедур звернення стягнення на майно боржників шляхом призупинення виконання або припинення договірних зобов'язань. Наведеним обумовлено припинення договору управління у разі визнання фізичної особи - установника управління банкрутом, передбачене пунктом 8 ч. 1 ст. 1044 ЦК.

2. ЦК у ч. 2 ст. 1044 закріплює перелік з трьох форм відмови від договору, що ведуть до його припинення (пункти 4, 6, 7). Незважаючи на певну специфіку, вони відповідають загальним вимогам, які пред'являються до відмов від виконання договору. Якщо договором не передбачено інший строк, то повідомлення про відмову від його виконання повинно бути отримано іншою стороною не пізніше трьох місяців до моменту його припинення (ч. 2 ст. 1044 ЦК). Це правило не поширюється на відмову від договору вигодонабувача.

3. Частина 3 зазначеної статті ЦК містить імперативне правило щодо повернення установнику управління майна, що було передане в управління, або майна, набутого від такого управління. Порядок повернення такого майна передбачається договором управління. В разі, якщо установник управління бажає надати управителю якісь розпорядження щодо майна, переданого в управління, це має узгоджуватися сторонами договору додатково.