Мы ВКонтакте

Стаття 1058. Договір банківського вкладу

1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

2. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

3. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Коментар:

1. У сучасних умовах становлення банківської системи України, розвиток товарно-грошових відносин є неможливим без створення чіткої системи мобілізації грошових коштів та перетворення їх у капітал. Відносини, які виникають з приводу акумуляції і перерозподілу фінансових ресурсів є істотним і невід'ємним елементом економіки будь-якої держави. За цих умов виникає необхідність створення ефективного, злагодженого та дієвого правового механізму правового регулювання у сфері надання і цільового використання вільних грошових коштів, що забезпечується ЦК України шляхом формування положень про банківські правочини у главах 71 - 74 Кодексу. Параграф 3 глави 71 ЦК України присвячений правовій регламентації відносин з приводу укладання, виконання та реалізації прав і обов'язків сторін договору банківського вкладу (депозиту).

Конструкція договору банківського вкладу передбачає обов'язок банківської установи, що прийняла від вкладника чи для нього певну грошову суму виплачувати по закінченню обумовленого у договорі періоду таку суму та відсотки на неї або дохід в іншій формі. У залежності від виду договору та встановлених сторонами прав та обов'язків механізм реалізації договору може відповідно уточнюватися.

2. Договір банківського вкладу характеризується особливим суб'єктним складом - однією з сторін договору завжди є банківська установа, тобто юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. При цьому операції по залученню грошових коштів у вигляді депозиту належать виключно до банківських операцій, здійснення яких можливе за умови отримання банківської ліцензії (ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність"). Відповідно до Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ N 516 від 3 грудня 2003 р., укладення договору банківського вкладу (депозиту) може здійснюватися також відокремленим підрозділом банку - юридичної особи за наявності дозволу, наданого головним банком цього підрозділу, погодженого з територіальним управлінням Національного банку України, та за наявності належним чином оформленої уповноваженим особам довіреності на підписання документів.

Іншою стороною даного договору є вкладник, тобто будь-яка фізична або юридична особа, що надає грошову суму банківській установі на підставі договору банківського вкладу. Слід враховувати, що відповідно до ст. 32 ЦК України неповнолітня особа, тобто особа віком від 14 до 18 років вправі самостійно укладати договір банківського вкладу та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я. У разі внесення грошових коштів на ім'я неповнолітнього, розпорядження ними здійснюється за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Цивільні права та обов'язки у сфері банківських правочинів від імені малолітніх осіб реалізують їх батьки (усиновлювачі) або опікуни.

Об'єктом договору банківського вкладу (депозиту) є грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку під процент або дохід в іншій формі і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

3. Договір банківського вкладу носить реальний, оплатний та односторонній характер. Він вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми. Вклад в готівковій або у безготівковій формі, що переданий вкладником або для нього третьою особою стає власністю банку, який його використовує для здійсненні інших банківських операцій. Зазначена обставина зумовлюється особливістю об'єкту договору - грошових коштів, що мають родовий та споживний характер, повернення яких можливе лише шляхом виплати такої ж самої суми коштів. Крім повернення вкладу, банк після закінчення строку дії договору чи достроково на вимогу вкладника зобов'язаний виплатити вкладнику нараховані на суму вкладу відсотки або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Зобов'язання банку щодо нарахування і виплати процентів або доходу в іншій формі характеризує даний договір як оплатний.

Договір банківського вкладу є одностороннім, тобто з моменту його укладення у банка виникає обов'язок повернення суми вкладу та нарахованих відсотків чи доходу в іншій формі, а вкладника - право вимагати виконання зазначених дій.

4. У разі, якщо вкладником є фізична особа договір банківського вкладу є публічним. Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним вважається договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом та не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови від укладення публічного договору споживачеві мають бути відшкодувати збитки, завдані такою відмовою. Тобто, банк не вправі відмовитися від укладення договору банківського вкладу з громадянином за наявності у нього можливостей здійснення подібних банківських операцій. Банк не має права надавати перевагу одному вкладнику перед іншим щодо укладення договору.

Правило про публічний характер договору банківського вкладу має обмежений характер, тобто діє лише щодо договорів, що укладаються на одних і тих самих умовах. У залежності від суми вкладу, його виду, строку дії договору та інших істотних умов відсоткові ставки банку можуть відповідно коригуватися.

5. У результаті укладання договору банківського вкладу банківська установа відкриває депозитний рахунок. Тому для регулювання відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено положеннями цивільного законодавства або не випливає із суті договору банківського вкладу. Зокрема, за депозитним рахунком не можуть проводитися розрахункові операції за поставлені товари, виконані роботи або надані послуги. Відкриття та обслуговування депозитних рахунків здійснюється відповідно до договору банківського вкладу та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ N 492 від 12 листопада 2003 р.