Мы ВКонтакте

Стаття 1142. Відмова учасника від подальшої участі в договорі простого товариства та розірвання договору

1. Учасник може зробити заяву про відмову від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніш як за три місяці до виходу з договору.

Умова про обмеження права на відмову від безстрокового договору простого товариства є нікчемною.

2. Учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.

Коментар:

1. Коментована стаття наділяє учасника простого товариства правами відмовитись від подальшої участі у договорі та вимагати його розірвання. Порядок реалізації зазначених прав встановлюється в залежності від строку, на який укладено договір простого товариства.

Учасник безстрокового договору простого товариства вправі у будь-який час та за будь-яких підстав відмовитись від подальшої участі у ньому, заявивши про це не пізніше як за три місяці до запланованої дати виходу. Такі дії учасника є правомірними і не тягнуть за собою цивільно-правової відповідальності, оскільки право його односторонньої відмови від взятих на себе зобов'язань за договором простого товариства встановлюється законом. Вищевказане право не потребує додаткового закріплення в такому договорі, а умова про його обмеження є нікчемною.

2. Частина друга коментованої статті встановлює гарантію стабільного складу учасників договору простого товариства, укладеного на визначений строк або під скасувальною умовою, якою виступає досягнення мети спільної діяльності. Право учасника вимагати розірвання таких договорів може бути реалізоване виключно за наявності на те поважної причини. Наведені дії учасника є порушенням ним зобов'язань, взятих на себе за договором простого товариства, а відтак тягнуть за собою обов'язок відшкодувати іншим учасникам реальні збитки, завдані таким розірванням.

Необхідно враховувати, що ЦК України не тлумачить поняття "поважна причина", не визначає кола обставин, які можуть бути нею визнані. Відтак, наявність чи відсутність поважної причини для розірвання договору простого товариства в кожному випадку встановлюватимуться за згодою сторін з урахуванням конкретних доводів учасника, що заявив відповідну вимогу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку1.

____________

1 Постанова Вищого господарського суду України від 07.06.2007 р. у справі за N 7/268-06-9137.

За загальним правилом, сформульованим у п. 4 ч. 1 ст. 1141 ЦК України, відмова учасника від подальшої участі у договорі простого товариства та його розірвання на вимогу одного з учасників є підставами припинення зазначеного договору. Якщо у вищенаведених випадках сторони своєю домовленістю передбачать збереження договору простого товариства відносно інших учасників, такий договір припиняється лише для того учасника, який заявив про відмову від подальшої участі або виступив з вимогою про його розірвання.