Мы ВКонтакте

Стаття 1150. Право на оголошення конкурсу

1. Конкурс (змагання) має право оголосити фізична або юридична особа (засновник конкурсу).

2. Конкурс оголошується публічно через засоби масової інформації. Оголошення про конкурс може бути зроблено іншим чином.

3. Засновник конкурсу має право запросити до участі в ньому персональних учасників (закритий конкурс).

 

Коментар:

1. Другим різновидом зобов'язань, що виникають з публічної винагороди, виступає публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу.

Публічний конкурс являє собою повідомлення фізичної або юридичної особи (засновника конкурсу), адресоване невизначеному колу осіб або персональним учасникам, про зобов'язання сплатити майнову винагороду (премію) або надати моральне заохочення особі, чий результат буде визнаний найкращим засновником конкурсу (переможцеві конкурсу).

На відміну від публічної обіцянки винагороди, яка передбачає появу права на винагороду у кожного, хто першим виконав завдання, в публічному конкурсі надання винагороди обумовлюється не просто якнайшвидшим здійсненням певного завдання, а досягненням найкращого результату серед числа можливих. Тому право вимагати винагороду має лише особа, офіційно визнана переможцем конкурсу.

2. Для того, щоб у засновника конкурсу виник обов'язок щодо виплати нагороди переможцеві конкурсу, необхідне настання сукупності наступних юридичних фактів: 1) оголошення конкурсу; 2) виконання роботи (дії), яка є предметом конкурсу; 3) надання учасником роботи на конкурс; 4) визнання учасника конкурсу переможцем.

Важливість значення факту оголошення конкурсу зумовлюється тим, що він є джерелом виникнення конкурсного правовідношення. Даний факт сам по собі не породжує конкурсного правовідношення, а лише створює передумови для його виникнення. На даному етапі відомий лише один суб'єкт правовідносин - зобов'язана особа (засновник конкурсу), який не вправі відмовити особам, до яких звернена пропозиція на участь у конкурсі, у прийнятті наданих на конкурс робіт. Щоправда, засновник наділений правом змінювати умови конкурсу або відмовлятися від його проведення. Водночас такі дії засновника, щодо яких мова піде нижче, з метою недопущення свавілля з його сторони, суворо регламентовані законом (ст. ст. 1152, 1153 ЦК України).

Оголошення конкурсу відрізняється значною формалізованістю. Як і у випадку обіцяння винагороди, конкурс повинен бути публічним, тобто зверненим принаймні більше, ніж до однієї особи. Однак якщо обіцянка публічної винагороди завжди звернена до необмеженого кола осіб, прийняття участі у конкурсі може бути запропоновано як всім бажаючим (відкритий конкурс), так і персональним учасникам (закритий конкурс). Участь в конкурсі, крім того, може обумовлюватися певними кваліфікаційними вимогами, що ставляться до осіб, які беруть у ньому участь (наприклад, спеціалісти в певній галузі народного господарства, особи, які досягли певного віку тощо). Оскільки в цьому випадку персональний склад учасників залишається завчасно невизначеним, а в конкурсі має право прийняти участь будь-яка особа, що відповідає умовам конкурсу, такий конкурс також слід віднести до відкритих.

Оголошення про конкурс здійснюється у вигляді публічного повідомлення через засоби масової інформації або в іншій формі. Якщо має місце відкритий конкурс, оголошення, як правило, доводиться до відома третіх осіб за допомогою засобів масової інформації. В цілому, способи повідомлення про проведення конкурсу відповідають способам публічного обіцяння винагороди (через радіо, телебачення, за допомогою рекламного проспекту і т. п.).