Мы ВКонтакте

Стаття 1169. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист

1. Шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних посягань, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується.

2. Якщо у разі здійснення особою права на самозахист вона завдала шкоди іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка її завдала. Якщо такої шкоди завдано способами самозахисту, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну дію.

Коментар:

Самозахист є одним із способів захисту особою свого цивільного права від порушень та протиправних посягань. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 ЦК України самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Одним із способів самозахисту цивільного права є дія у стані необхідної оборони. Поняття та ознаки необхідної оборони розкриваються у ст. 36 КК України, відповідно до якої необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом завдання тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Дія у стані необхідної оборони не є протиправною, а отже шкода, завдана в результаті таких дій особі, що здійснювала посягання, не відшкодовується. Виключенням із цього правила є перевищення меж необхідної оборони, під яким розуміється умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36 КК України). І якщо кримінальна відповідальність за завдання шкоди внаслідок перевищення меж необхідної оборони настає тільки у випадках, прямо передбачених Кримінальним кодексом, то відшкодування такої шкоди за правилами ЦК настає на загальних підставах за деякими виключеннями (див., напр., ст. 1206 ЦК). Разом з тим в даному випадку треба враховувати правило ст. 1193 ЦК, відповідно до якого наявність вини потерпілого у завданні йому шкоди є підставою для зменшення розміру відшкодування.

Частина 2 коментованої статті визначає правила відшкодування шкоди, завданої третій особі у разі здійснення особою права на самозахист. За загальним правилом така шкода відшкодовується особою, яка її завдала. Разом з тим якщо такої шкоди завдано способами самозахисту, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну дію, що викликала необхідність застосування мір самозахисту. Див також, наприклад, рішення судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у справі N 22-Ц-1679 2006 р. та рішення апеляційного суду Вінницької області у справі N 22-460 2007 р.