Мы ВКонтакте

Стаття 1221. Місце відкриття спадщини

1. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

2. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Коментар:

1. Значення правильного встановлення місця відкриття спадщини в першу чергу зумовлюється тим, що в цьому місці відбувається оформлення спадкової справи: визначається та нотаріальна контора, до якої мають звернутися спадкоємці із заявою про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття, яка вживає заходи по охороні спадкового майна та видає свідоцтво про право на спадщину (ст. ст. 1269, 1273, 1283, 1296, 1297 ЦК України, пункти 186, 205, 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Місце відкриття спадщини має велике значення і для кредиторів спадкодавця. За цим місцем визначається територіальна підсудність по спадкових спорах за позовами кредиторів до прийняття спадщини спадкоємцями (ч. 3 ст. 114 ЦПК України). Відповідно до пункту 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця.

2. Місце відкриття спадщини визначається ч. 1 коментованої статті як останнє місце проживання спадкодавця. Слід відзначити, що за загальним правилом, яке існувало у вітчизняному законодавстві протягом кількох десятиліть і було випробуване практикою, спадщина відкривалася в місці останнього постійного місця проживання померлого (ст. ст. 526, 17 ЦК УРСР).

Існування в ЦК УРСР норми про те, що місцем відкриття спадщини визнавалося останнє постійне місце проживання спадкодавця пояснювалося тим, що не завжди місце відкриття спадщини може співпадати з місцем смерті громадянина. Ці випадки мають місце, наприклад, якщо спадкоємець помирає при переїзді, знаходячись у відрядженні, на навчанні або в місцях позбавлення волі; іноді місце смерті взагалі встановити неможливо. У такому разі визнання місцем відкриття спадщини місця проживання даної особи було цілком слушним і правильним, оскільки значно зручніше регулювати спадкові відносини в тому місці, де громадянин постійно проживав: у цьому місці видається свідоцтво про право на спадщину, вживаються заходи по охороні спадкового майна та ін. Інше вирішення питання неодмінно призведе до суперечок між нотаріальними органами з приводу визначення підвідомчості щодо оформлення спадкової справи.

З огляду на викладене новела ЦК України, відповідно до якої місцем відкриття спадщини визнається останнє місце проживання спадкодавця, уявляється необґрунтованою ні з позицій теорії, ні практично. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Іншими словами, якщо громадянин помирає, наприклад, відбуваючи покарання в місці позбавлення волі або знаходячись у відрядженні, за змістом ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем, за яким повинно відбуватися оформлення спадкової справи, визнається територія того населеного пункту, де безпосередньо сталася смерть особи. Навряд чи це є виправданим, оскільки надто малою є імовірність того, що за останнім (непостійним) місцем проживання спадкодавця мешкають спадкоємці, свідки, які в разі необхідності можуть надати докази, необхідні при оформленні спадкових прав. Не більшою є і імовірність того, що за останнім місцем проживання спадкодавця знаходиться основна частина належного йому майна.

Водночас не можна не відзначити, що в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України збережена норма законодавства УРСР про те, що місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (п. 187). В абзаці другому цього пункту спеціально наголошується, що після смерті військовослужбовців строкової служби, а також осіб, які навчалися в навчальних закладах, що знаходяться поза постійним місцем їх проживання, місцем відкриття спадщини визнається те місце, де вони постійно проживали до призову на строкову військову службу або до вступу до відповідного учбового закладу. Таким чином, наявна пряма суперечність між нормою закону і підзаконного акту.

Перелік документів, наведених Інструкцією - свідоцтво органів РАЦС про смерть, якщо останнє постійне місце проживання і місце смерті спадкодавця збігаються, довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, а також запис у будинковій книзі (абзац сьомий пункту 212) - підтверджує те, що місце відкриття спадщини визначається як останнє постійне, а не останнє фактичне місце проживання спадкодавця.

Водночас слід звернути увагу на те, що за змістом Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 р. реєстрація здійснюється на підставі заяви особи. Згідно ч. 2 ст. 6 Закону для реєстрації місця проживання, крім письмової заяви, подаються: 1) паспортний документ; 2) квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; 3) два примірники талона зняття з реєстрації. Вимагати подання заявником інших документів для реєстрації місця проживання забороняється (ч. 3 ст. 6 Закону). Ст. 1 Закону "Про свободу пересування…" місце проживання визначається як адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Тому місце реєстрації особи і місце реального постійного проживання можуть не співпадати. Проте для цілей спадкового законодавства місцем останнього постійного проживання спадкодавця вважається місце, визначене у вищенаведених документах, а відсутність особи за цим місцем не означає зміну місця відкриття спадщини.

3. Якщо останнє (останнє постійне) місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини визнається місце знаходження нерухомого майна або його основної частини. Якщо об'єктів нерухомості два або більше, місцем відкриття є та нотаріальна контора, до якої звертається спадкоємець за місцем знаходження одного з цих об'єктів нерухомості за своїм вибором. Коли ж це майно знаходиться у різних місцях, перевага віддається місцю знаходження рухомого майна. У випадку неясності, у якому з декількох місць знаходиться основна частина спадкового майна, місце відкриття спадщини встановлюється судом у порядку окремого провадження (розділ IV ЦПК України). Заява про встановлення місця відкриття спадщини подається в суд за місцем проживання заявника (стаття 257 ЦПК України).

Слід звернути увагу на те, що спадкову справу завжди оформляє один нотаріус. Якщо до нотаріуса звернувся спадкоємець із заявою про вжиття заходів до охорони спадкового майна, прийняття спадщини тощо нотаріус зобов'язаний перевірити наявність вже відкритої спадкової справи після смерті даного спадкодавця за даними Спадкового реєстру, який запроваджений наказом Міністерства юстиції України від 17 жовтня 2000 р. У разі підтвердження факту наявності вже заведеної спадкової справи нотаріус відмовляє у прийнятті заяви (іншого документа), рекомендуючи заявнику подати її за місцезнаходженням цієї справи, а в разі потреби - вимагає цю справу для подальшого провадження (абзац третій пункту 231 Інструкції). Таким чином, при знаходженні різних об'єктів нерухомості-спадщини в різних місцевостях і за наявності принаймні двох спадкоємців спадкова справа оформлятиметься тим нотаріусом, до якого першим звернувся один із спадкоємців.

За змістом норми абзацу третього пункту 187 Інструкції якщо останнім постійним місцем проживання спадкодавця є територія іншої держави, вибір колізійної прив'язки залежить того, чи був укладений відповідний договір про правову допомогу між Україною і такою державою. За наявності такого договору відносини по спадкуванню визначаються за законом країни, де спадкодавець мав останнє постійне місце проживання. Виняток стосується нерухомого майна, умови і порядок спадкування якого завжди визначається законом тієї держави, на території якої воно знаходиться.

4. Під місцем відкриття спадщини розуміють територію міста, села, селища, тобто певного населеного пункту, де спадкодавець мав останнє (останнє постійне) місце проживання. Місцем проживання неповнолітніх, які не досягли чотирнадцяти років, або громадян, які перебувають під опікою, зазвичай визнається місце проживання їхніх законних представників - батьків, усиновителів або опікунів (ч. 3 - 5 ст. 29 ЦК України).

5. Місце відкриття спадщини підтверджується свідоцтвом органів РАЦС про смерть, якщо останнє постійне місце проживання і місце смерті спадкодавця збігаються, довідкою житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, а також записом у будинковій книзі. Якщо місце проживання померлого невідоме, доказом місця відкриття спадщини буде документ про місцезнаходження належного йому майна (нерухомого, а за його відсутності - рухомого). При відсутності вищезгаданих документів місце відкриття спадщини підтверджується рішенням суду про його встановлення, що набрало законної сили (абзаци сьомий, восьмий пункту 212 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).