Мы ВКонтакте

Стаття 1229. Спадкування права на одержання страхових виплат (страхового відшкодування)

1. Страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах.

2. Якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини.

Коментар:

1. Спадкування страхових виплат (страхового відшкодування) на загальних підставах означає, що право вимоги до страховика щодо виплати суми страхового відшкодування, яке не встиг реалізувати спадкодавець, включається до складу спадщини і переходить до спадкоємців за правилами книги шостої ЦК України. З метою реалізації цього права спадкоємцям страхувальника доцільно оформити свідоцтво про право на спадщину, яке видається нотаріусом на загальних підставах (абзац перший п. 221 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

2. Одержувачем страхової суми, як правило, є сам страхувальник. Водночас закон надає йому можливість обумовити в договорі страхування із настанням страхового випадку її виплату іншим особам - вигодонабувачам. Одним з таких страхових випадків може виступати смерть страхувальника. Страхова сума у цьому разі не входить до складу спадщини, і переходить не до його спадкоємців, а до вигодонабувача. Більше того, оскільки право на отримання страхової суми не належало страхувальнику за його життя і не входило до складу його майна, вигодонабувач взагалі не може вважатися цивільним правонаступником страхувальника. Отже, правило про включення прав на одержання страхових виплат до складу спадщини не поширюється на правовідносини добровільного страхування життя на користь третьої особи.

Оскільки вигодонабувач страхової виплати не визнається спадкоємцем, на нього не розповсюджується дія норм спадкового права, зокрема, щодо строків і порядку прийняття спадщини, процедури її оформлення та порядку розподілу спадкових часток. Вигодонабувач не пов'язаний загальним шестимісячним строком для реалізації спадкових прав (ч. 1 ст. 1270 ЦК України), а право на страхову виплату не може бути оформлено свідоцтвом про право на спадщину (абзац другий п. 221 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Якщо вигодонабувач одночасно виступає спадкоємцем страхувальника, при обчисленні розміру його спадкової частки вартість страхових виплат до уваги не береться. Вартість одержаних вигодонабувачем страхових сум не враховується і при обчисленні розміру обов'язкової частки.

Якщо вигодонабувач за договором особистого страхування помер раніше страхувальника, після смерті останнього страхові суми перейдуть до спадкоємців страхувальника внаслідок припинення договору страхування через смерть страхувальника. Якщо смерть вигодонабувача сталася після смерті страхувальника, але він не встиг одержати належну йому страхову суму, право вимоги не переходить до спадкоємців вигодонабувача через особистий характер вимоги щодо одержання цих сум.

3. Накопичення страхового внеску в період перебування страхувальника у шлюбі не тягне за собою жодних змін у правовому статусі вигодонабувача. Незалежно від того, на ім'я кого із подружжя відкрито рахунок, після смерті страхувальника право на одержання страхових сум належатиме виключно вигодонабувачеві. Лише за відсутності в договорі страхування вказівки на вигодонабувача, ці суми вважатимуться об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Такою є позиція Верховного Суду України, вміщена у п. 14 постанови Пленуму "Про практику розгляду судами справ про спадкування": "страхова сума, яка належить до видачі зазначеній страхувальником у договорі добровільного страхування особі (вигодонабувачеві), не входить до складу спадщини; якщо страхувальник не зазначив особи, на користь якої укладено договір, належні до виплати суми за договором особистого страхування, оплаченого за рахунок спільних коштів подружжя, є їх спільною власністю і на випадок смерті одного з них спадщина відкривається на відповідну частку".

Водночас не можна не визнати, що таке роз'яснення, хоча і застосовується на практиці, певною мірою підтверджується нормою ч. 2 т. 65 СК України, якою презюмується, що "при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя", але явно не узгоджується з правовим режимом спільної сумісної власності подружжя, істотно порушує рівність їхніх прав на володіння, користування і розпорядження спільним майном за взаємною згодою (ст. ст. 60, 63, ч. 1 ст. 65 СК України). Тому на підставі ч. 2 ст. 65 СК України той з подружжя, чиї інтереси були порушені, має право звернутися до суду про визнання договору особистого страхування недійсним, спростовуючи таким чином наведену законодавчу презумпцію щодо наявності взаємної згоди на вчинення правочину особистого страхування.