Мы ВКонтакте

Стаття 1231. Спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем

1. До спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

2. До спадкоємця переходить обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя.

3. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця.

4. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

5. За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину.

Коментар:

1. В силу принципу універсальності спадкового правонаступництва до складу спадщини включаються не тільки права, але й обов'язки спадкодавця, що не припинилися внаслідок його смерті (ст. ст. 1218, 1219 ЦК України).

2. Передусім до спадкоємців переходить невиконане спадкодавцем зобов'язання відшкодувати майнову шкоду та збитки (ч. 1 коментованої статті). Ця норма свідчить про те, що ЦК України нерівномірно розподілив обсяг наступництва щодо прав і обов'язків, які виникли з недоговірних зобов'язань, і переходять до спадкоємців. Якщо на спадкоємців ч. 1 ст. 1231 ЦК України покладається обов'язок відшкодувати будь-яку майнову шкоду, завдану спадкодавцем, тобто незалежно від виду зобов'язання - договірне чи недоговірне, то ч. 1 ст. 1230 ЦК України регламентує, що до спадкоємця переходить лише право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях.

Навпаки, перехід до спадкоємців обов'язків щодо сплати неустойки і компенсації моральної шкоди відповідає порядку спадкування аналогічних прав (ч. 2 - 3 ст. 1230 ЦК України). Зазначені обов'язки можуть бути успадковані за наявності таких умов: 1) прийняття судом відповідного рішення із призначенням конкретних сум до виплати кредиторові; 2) невиконання боржником (спадкодавцем) цього рішення.

3. Обсяг відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця може бути меншим, ніж відповідальність спадкодавця, якби останній виконав покладені на нього зобов'язання. По-перше, це випливає з загальновизнаного принципу спадкового права про обмеження спадкового пасиву вартістю спадкового активу. В силу цього принципу спадкоємець є відповідальним за борги спадкодавця лише в межах вартості спадкового майна, що складає його частку у спадщині (ст. 1282 ЦК України). Разом з тим норма ч. 4 ст. 1231 ЦК України уточнює це положення, обмежуючи відповідальність спадкоємців не вартістю усього активу спадщини, тобто прав, що перейшли до них, а вартістю успадкованого ними рухомого та нерухомого майна. По-друге, неспіврозмірність обов'язків спадкодавця і спадкоємців у бік зменшення зобов'язань останніх має місце у випадку зменшення судом за позовом спадкоємця розміру неустойки, відшкодування майнової та моральної шкоди, який є непомірно великим порівняно з вартістю рухомого та нерухомого майна, одержаного ними у спадщину (ч. 5 ст. 1231 ЦК України).

Наведені випадки являють собою законодавчі виключення з принципу повного відшкодування збитків та майнової шкоди порушником, закріпленого у ч. 3 ст. 22 ЦК України, ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

4. Порядок погашення зазначених обов'язків спадкодавця перед кредиторами залежить від того, чи перейшла спадщина до одного із спадкоємців або до декількох із них, а також від розміру їхніх спадкових часток. Якщо спадкоємець один - він несе відповідальність за зобов'язаннями спадкодавця в межах дійсної вартості рухомого та нерухомого майна, що перейшло до нього.

За наявності кількох спадкоємців кожен з них відповідає за борги спадкодавця пропорційно до одержаної ними частки у спадковому майні. Якщо до спадкоємців перейшли не ідеальні (у дробах) частки у спадщині, а реальні - чітко визначене у заповідальному розпорядженні майно, потрібна пропорція вираховується шляхом встановлення того співвідношення, у якому вартість цієї речі знаходиться із вартістю спадкової маси.

Таким чином, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою. Проте у виключних випадках, наприклад, при неподільності предмета зобов'язання, відповідальність спадкоємців буде солідарною (ст. 541 ЦК України) і кредитор матиме змогу вимагати виконання вимоги як від усіх спадкоємців разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Спадкоємець, який виконав спільне зобов'язання, має право пред'явити зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти боржників у рівній частці (ст. 544 ЦК України).