Мы ВКонтакте

Стаття 1244. Підпризначення спадкоємця

1. Заповідач має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, а також у разі відсутності умов, визначених у заповіті (стаття 1242 цього Кодексу).

2. Підпризначеним спадкоємцем може бути будь-яка особа, визначена у статті 1222 цього Кодексу.

Коментар:

1. Одним з видів заповідальних розпоряджень може бути вказівка заповідача про призначення спадкоємця на випадок, якщо зазначений у заповіті спадкоємець помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права спадкування, а також у разі відсутності або невиконання умов, визначених у заповіті з умовою. Таке розпорядження має назву "підпризначення спадкоємця".

Наприклад, заповідач може зазначити, що він усе своє майно заповідає своєму батьку, а якщо останній помре до відкриття спадщині, право на спадщину одержить його син. Інший приклад. Заповідач обумовив виникнення у свого сина права на спадкування здобуттям ним протягом трьох років з часу відкриття спадщини наукового ступеня кандидата наук. На випадок невиконання його вказівок у зазначений строк він підпризначив спадкоємцем те підприємство, на якому він працював.

2. Підпризначеними можуть бути будь-які особи, що є учасниками цивільних правовідносин і, відповідно, виступають спадкоємцями згідно ст. ст. 2, 1222 ЦК України.

На практиці виникає питання, чи може заповідач підпризначити спадкоємця на випадок відпадіння першого підпризначеного спадкоємця. Оскільки ЦК України не передбачає прямої заборони щодо здійснення такого права заповідачем, слід припустити, що останній має право підпризначати спадкоємців необмежену кількість разів.