Мы ВКонтакте

Стаття 1250. Оголошення нотаріусом секретного заповіту

1. Одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту. Про день оголошення заповіту він повідомляє членів сім'ї та родичів спадкодавця, якщо їхнє місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення в друкованих засобах масової інформації.

2. У присутності заінтересованих осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст.

3. Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус та свідки. У протоколі записується весь зміст заповіту.

Коментар:

1. Ст. 1250 ЦК регламентує порядок оголошення нотаріусом змісту секретного заповіту.

Нотаріус, у якого зберігається секретний заповіт, після одержання інформації про відкриття спадщини та подання йому свідоцтва про смерть спадкодавця, призначає день та час оголошення змісту заповіту, про що повідомляються члени сім'ї та родичі спадкодавця, якщо їхнє місце проживання нотаріусу відоме. Якщо нотаріус такою інформацією не володіє, він має зробити таке повідомлення в друкованих ЗМІ.

У законодавстві відсутній граничний строк, по-перше, для повідомлення близьких спадкодавця про оголошення змісту заповідальних розпоряджень, і, по-друге, для призначення дня відкриття конверта із секретним заповітом. На наш погляд, повідомляти родичів та членів сім'ї спадкодавця про дату оголошення заповіту слід негайно з моменту одержання нотаріусом відомостей про відкриття спадщини. При цьому дата відкриття заповіту, визначена нотаріусом, повинна становити приблизно один місяць з дня відправлення таким особам повідомлення і орієнтовно два місяці, якщо місце їх проживання нотаріусові не відоме і він робить оголошення в засобах масової інформації. Оскільки у законодавстві не встановлено інше, строк, який пройшов після настання смерті заповідача до моменту дізнання певною особою, що саме вона призначена спадкоємцем за секретним заповітом, зараховується до загального шестимісячного строку для прийняття спадщини. Будучи повідомленим про існування секретного заповіту після спливу кількох місяців, потенційний спадкоємець може просто не встигнути прийняти спадщину, і тому змушений буде звертатися до суду з вимогою про надання йому додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК).

2. Безпосередньо процедура оголошення секретного заповіту полягає в тому, що в присутності заінтересованих осіб (родичів, які водночас є потенційними спадкоємцями, нотаріус відкриває конверт, в якому зберігався секретний заповіт, та оголошує його зміст. Оголошення секретного оформляється протоколом.

У протоколі зазначаються: дата, час та місце складання протоколу про оголошення секретного заповіту; дата посвідчення та прийняття на зберігання секретного заповіту; прізвище, ім'я, по батькові осіб, присутніх при оголошенні, у тому числі свідків; відомості про повідомлення осіб, які не з'явились на оголошення секретного заповіту, або відомості про повідомлення в друкованих засобах масової інформації; стан заповіту (наприклад, наявність закреслених місць, поправок або інших недоліків); стан конверта, у якому знаходився заповіт, а також відтворюється весь текст заповіту. Якщо неможливо визначити справжню волю заповідача, нотаріусом у протоколі відтворюється витлумачений спадкоємцями текст заповіту та відомості про досягнення (чи недосягнення) між спадкоємцями згоди щодо тлумачення тексту заповіту. У тексті протоколу відображається попередження нотаріусом свідків про відповідальність за шкоду, заподіяну ними внаслідок розголошення відомостей, що стали їм відомі у зв'язку з оголошенням секретного заповіту. У протоколі можуть бути зазначені й інші істотні обставини оголошення заповіту (абзац п'ятий пункту 163 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Якщо заінтересована особа, належним чином повідомлена про день оголошення секретного заповіту, на оголошення не з'явиться, нотаріус оголошує зміст секретного заповіту тим особам, які з'явилися. У разі з'явлення заінтересованої особи після оголошення заповіту нотаріус ознайомлює її з протоколом оголошення секретного заповіту, про що робить відповідну відмітку, яка підписується також цією особою (абзац другий пункту 164 Інструкції).