Мы ВКонтакте

Стаття 1252. Посвідчення заповіту іншою посадовою, службовою особою

1. Заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів.

2. Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна.

3. Заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції.

4. Заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіт працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.

5. Заповіт особи, яка тримається в установі виконання покарань, може бути посвідчений начальником такої установи.

6. Заповіт особи, яка тримається у слідчому ізоляторі, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.

7. Заповіти осіб, зазначених у частинах першій - шостій цієї статті, посвідчуються при свідках.

8. До заповітів, посвідчених посадовими, службовими особами, застосовуються положення статті 1247 цього Кодексу.

9. Заповіти, посвідчені посадовими, службовими особами, визначеними у частинах першій - шостій цієї статті, прирівнюються до заповітів, посвідчених нотаріусами.

Коментар:

1. До нотаріально посвідчених заповітів та заповітів, посвідчених згідно з правилами ст. 1251 ЦК, за юридичною силою прирівнюються заповіти, посвідчені спеціально уповноваженими на це даною нормою посадовими, службовими особами.

Порядок посвідчення таких заповітів визначається постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок посвідчення заповітів і довіреностей, прирівнюваних до нотаріально посвідчених", що діє у редакції від 6 липня 2006 р. N 940.

Посвідчення заповітів, прирівняних до нотаріальних, здійснюється наступними посадовими, службовими особами:

1) командирами (начальниками) військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів - заповітів військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, на території дислокації яких немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, - заповітів робітників, службовців, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;

2) головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров'я, начальниками госпіталів - заповітів фізичних осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;

3) директорами або головними лікарями будинків для осіб похилого віку та інвалідів - заповітів фізичних осіб, що проживають у таких будинках;

4) начальниками установ виконання покарань та слідчих ізоляторів - заповітів фізичних осіб, що тримаються в таких установах;

5) капітанами морських або річкових суден, що плавають під прапором України, - заповітів фізичних осіб, що перебувають під час плавання на таких суднах;

6) начальниками пошукових або інших експедицій - заповітів фізичних осіб, що перебувають у таких експедиціях.

Начальники слідчих ізоляторів посвідчують заповіти і фізичних осіб, узятих під варту, та засуджених, стосовно яких вирок суду не набрав законної сили, за погодженням з посадовою, службою особою чи органом, у провадженні яких перебуває справа (абзац дев'ятий пункту 1 постанови "Про порядок посвідчення заповітів..."). Установами виконання покарань відповідно до ст. 11 Кримінально-виконавчого кодексу України є арештні доми, кримінально-виконавчі установи (виправні центри, виправні колонії), спеціальні виховні установи (виховні колонії). Слідчим ізолятором є установа для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту (ст. 4 Закону України "Про попереднє ув'язнення").

Посадові, службові особи зобов'язані дотримуватися таємниці вчинення нотаріальних дій та не розголошувати відомості, до яких вони отримали доступ у зв'язку з посвідченням заповітів.

2. Посадові, службові особи мають володіти достатнім обсягом знань в сфері спадкового законодавства, оскільки на них покладається виконання таких обов'язків:

1) роз'яснення заповідачеві його права та обов'язки, що випливають із заповіту;

2) перевірка відповідності посвідчуваних заповітів вимогам закону і дійсним намірам осіб, що звернулися за їх посвідченням;

3) попередження про правові наслідки посвідчення заповітів;

4) роз'яснення порядку скасування та складення нового заповіту;

5) складання у разі потреби проектів заповітів на усне прохання фізичних осіб;

6) посвідчення заповітів на усне прохання фізичних осіб (пункт 4 постанови "Про порядок посвідчення заповітів...").

3. Порядок посвідчення заповітів посадовими, службовими особами в цілому відповідає загальному порядку посвідчення заповітів нотаріусом (пункти 5 - 24 постанови "Про порядок посвідчення заповітів...").

Однією з особливостей такого посвідчення є участь у ньому не менше, ніж двох свідків (ч. 7 ст. 1252, ст. 1253 ЦК, пункт 18 постанови "Про порядок посвідчення заповітів...").