1. Фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям.

Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

2. При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім'я) або діяти без зазначення імені.

3. Ім'я фізичній особі надається відповідно до закону.

Коментар:

1. Для здійснення та захисту прав суб'єкта, забезпечення стабільності цивільних відносин необхідна чітка індивідуалізація кожного учасника цивільного права. Серед засобів такої індивідуалізації ЦК виділяє ім'я та місце проживання фізичної особи.

Право на ім'я є особистим немайновим правом, яке в структурі книги другої ЦК віднесене до прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи і яке виконує функцію індивідуалізації фізичної особи. Під власним ім'ям фізична особа вступає у цивільні правовідносини, набуває та реалізує цивільні права та обов'язки. Ім'я особи фіксується у паспорті та інших відповідних документах. Сутність права на ім'я та порядок здійснення цього права визначаються ст. ст. 294 - 296 ЦК.

2. Ім'я фізичної особи складається з її прізвища, власного імені та по батькові. Інший порядок визначення структури імені випливає із змісту ч. 3 ст. 12 Закону України "Про національні меншини в Україні", за якою громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати "по батькові", мають право записувати в паспорті лише власне ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - ім'я батька та матері.

3. Законом фізичній особі дозволяється використовувати вигадане ім'я - псевдонім або діяти у правовідносинах анонімно. При цьому дане право не слід розглядати як абсолютне, адже його здійснення дозволяється лише якщо про це прямо вказано у законі. Чинне законодавство закріплює право вступати у правовідносини під псевдонімом або анонімно лише в сфері інтелектуальної власності. Так, автору твору належать права забороняти зазначення свого імені та обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору (пункти 2, 3 ч. 1 ст. 438 ЦК, ст. 14 Закону "Про авторське право та суміжні права").

4. Ім'я фізичній особі має бути надане при народженні. В подальшому мова може йти лише про зміну імені в порядку ст. 295 ЦК.

Реєстрація народження дитини згідно СК проводиться органом РАЦС з одночасним присвоєнням їй прізвища, імені та по батькові (ч. 3 ст. 144). Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків, а якщо батьки мають різні прізвища - за їхньою згодою, в тому числі і шляхом утворення для дитини подвійного прізвища шляхом з'єднання прізвищ батьків (ст. 145 СК), визначається за згодою батьків. Якщо дитина народжена жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі добровільного визнання батьківства визначається батьками, а за відсутності - визначається матір'ю. При цьому дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати та (або) батько (ст. 146 СК). По батькові дитини визначається за іменем батька, а якщо дитина народжена жінкою, яка не перебуває у шлюбі, і батьківство не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком (ст. 147 СК).

Якщо дитина є знайденою і батьки її невідомі, прізвище, ім'я та по батькові дитини записуються органом РАЦС згідно з даними, вказаними в рішенні органу опіки та піклування (абзац перший пункту 2.12 Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні).