Мы ВКонтакте

Стаття 55. Завдання опіки та піклування

1. Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.

 

Коментар:

 

У коментованій статті розкривається мета опіки та піклування як особливої форми державної турботи, яка полягає у забезпеченні особистих немайнових і майнових прав певних категорій осіб.

 

На сьогоднішній день в залежності від того, відносно якої категорії осіб встановлено опіку або піклування, буде змінюватися і правове регулювання відносин опіки і піклування.

 

Так, право на опіку мають особи, які не досягли 14 років (малолітні особи), а право на піклування - особи віком від 14 до 18 років (неповнолітні особи), які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей. У випадку встановлення опіки або піклування над малолітніми або неповнолітніми особами головною функцією є забезпечення належного виховання та захист їх особистих немайнових і майнових прав та інтересів, відповідно і регулювання цих відносин здійснюється Сімейним кодексом України. При цьому можливе субсидіарне застосування норм Цивільного кодексу України відповідно до ст. 8 Сімейного кодексу України.

 

Право на опіку або піклування може виникати і у повнолітньої особи, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки. У цьому випадку головною функцією опіки або піклування буде забезпечення захисту особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітньої особи.

 

Опіка встановлюється над повнолітньою особою у тому разі, якщо за рішенням суду вона була визнана недієздатною (ст. 40 ЦК).

 

Підставою для встановлення піклування над повнолітньою особою є рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (ст. 37 ЦК).

 

Чинний Цивільний кодекс України передбачає можливість встановлення опіки над майном. Опіка над майном може бути встановлена у двох випадках.

 

По-перше, якщо у особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, що знаходиться в іншій місцевості (ст. 74 ЦК).

 

По-друге, опіка може бути встановлена над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме (ст. 44 ЦК).

 

Опіка та піклування здійснюється уповноваженими державою органами (див. коментар до ст. 56 ЦКУ).