Мы ВКонтакте

Стаття 96. Відповідальність юридичних осіб

1. Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

2. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

3. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

4. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації.

Юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників (засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.

 

Коментар:

 

1. У контексті цивільно-правової відповідальності поділ товариства на підприємницькі та непідприємницькі має значення насамперед у плані визначення законодавчих вимог до майнового забезпечення деліктоздатності підприємницьких товариств та всіх категорій підприємств як професійних учасників цивільного обороту.

 

2. При визначенні умов цивільно-правової відповідальності товариств вирішального значення слід надавати виду діяльності, при провадженні якої було вчинено цивільне правопорушення, за яке відповідає юридична особа-боржник. Саме зважаючи на цей чинник, замість критерію мети одержання прибутку для виокремлення юридичних осіб, які мають підлягати специфічному режиму відповідальності, необхідно використовувати критерій здійснення господарської діяльності, тобто діяльності з виробництва і продажу товарів, виконання робіт, надання послуг тощо.

 

3. З огляду на особливості здійснення господарської (підприємницької) діяльності вину юридичних осіб має бути виключено зі складу умов цивільно-правової відповідальності у кожному разі, коли порушення суб'єктивних цивільних прав кредитора (потерпілого) пов'язане зі здійсненням боржником господарської діяльності. Можливість покладення на учасників підприємницьких товариств додаткової відповідальності за їх зобов'язаннями зумовлюється повнотою втілення у відповідних організаційно-правових формах юридичних осіб ознак, притаманних об'єднанням капіталу та об'єднанням осіб.

 

4. Згідно з чинним законодавством учасники товариства з обмеженою відповідальністю і акціонери в акціонерному товаристві не притягуються до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями зазначених товариств. Так звана відповідальність учасників товариства з обмеженою відповідальністю і акціонерів, що не повністю внесли свої вклади до статутного капіталу або не повністю оплатили належні їм акції, не є, на думку В. Д. Примака, цивільно-правовою відповідальністю у її власному розумінні. Натомість відповідний правовий засіб слід кваліфікувати або як примусове виконання обов'язку в натурі (щодо особи, яка не внесла свій вклад чи не оплатила акції у встановлений для цього строк), або як визначену законом зміну корпоративних майнових правовідносин у частині порядку внесення вкладу та оплати акцій (щодо визначення відповідного строку), що застосовуються з метою захисту цивільних прав кредиторів товариства1.

____________

1 Див.: Примак В. Д. Цивільно-правова відповідальність юридичних осіб: Монографія. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - С. 347.

 

5. Підставами субсидіарної відповідальності засновників юридичних осіб публічного права слід вважати необхідність створення гарантій для безперешкодного здійснення публічних функцій, виконання яких покладене на ці юридичні особи. Такими гарантіями є ті правові засоби, які унеможливлюють звернення стягнення на майно, що забезпечує виконання публічними юридичними особами покладених на них публічно-правових функцій.

 

6. Цивільна відповідальність держави та органів місцевого самоврядування за дії органів державної влади і місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб без урахування вини цих органів та осіб зумовлена фактом виконання останніми владних функцій, що характеризуються наданням різноманітних управлінських послуг суб'єктам приватного права та справлянням на них владного впливу в рамках публічно-правових відносин субординації. Необхідно встановити гарантії захисту цивільних прав та інтересів третіх осіб. У цивільному праві такого роду гарантією є виключення вини зі складу умов відповідальності держави та органів місцевого самоврядування за шкоду, завдану органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами при здійсненні покладених на них повноважень2.

____________

2 Див.: Примак В. Д. Цивільно-правова відповідальність юридичних осіб: Монографія. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - С. 299.