Мы ВКонтакте

Стаття 119. Поняття повного товариства

1. Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.

2. Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.

3. Учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників вчиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини, що є однорідними з тими, які становлять предмет діяльності товариства.

У разі порушення цього правила товариство має право за своїм вибором вимагати від такого учасника або відшкодування завданих товариству збитків, або передання товариству усієї вигоди, набутої за такими правочинами.

4. Найменування повного товариства має містити імена (найменування) всіх його учасників, слова "повне товариство" або містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів "і компанія", а також слова "повне товариство".

 

Коментар:

 

Повне товариство - одна із організаційно-правових форм, яка відрізняється тим, що поєднує особисту участь та майнову участь її членів. Повне товариство виступає в обігу як самостійний суб'єкт. Характер сімейного походження товариства, в першу чергу, вплинув на важливість особистих елементів учасника, що проявляється в значній довірі один до одного.

 

Визначення повного товариства в ЦК України включає наступні його основні ознаки:

 

1) це юридична особа, яка створюється обов'язково з метою здійснення підприємницької діяльності;

 

2) повне товариство створюється і діє на підставі договору, укладеного між його учасниками;

 

3) в здійсненні підприємницької діяльності обов'язкова особиста участь кожного учасника;

 

4) підприємницька діяльність здійснюється учасниками від імені повного товариства як юридичної особи;

 

5) за зобов'язаннями товариства відповідає не тільки саме товариство, а і його учасники всім своїм майном.

 

Повне товариство - це об'єднання фізичних або юридичних осіб. Мінімальна кількість учасників законодавцем не встановлена, але із змісту ст. ст. 120, 121 ЦК України випливає, що товариство може бути створене декількома особами. Стаття 119 ЦК України не містить заборони юридичним особам бути учасниками повного товариства, але покладає на учасників такі зобов'язання, які в першу чергу значно обмежують самостійну діяльність юридичної особи - учасника.

 

По-перше, учасник повного товариства може бути учасником тільки одного повного товариства.

 

По-друге, учаснику забороняється без згоди інших учасників від свого імені вчиняти угоди, що є однорідними з тими, які складають предмет діяльності товариства. Вказуючи на однорідність, законодавець мав на увазі звужене тлумачення терміну - по видах діяльності, які передбачені в установчих документах. Таке обмеження не поширюється на угоди, які за предметом однорідні, але укладаються для власних потреб.

 

Законодавець також встановив наслідки порушення учасником такого правила. В першу чергу, що потрібно б було зазначити, що угода, укладена учасником всупереч вказаній нормі, є дійсною. Негативних наслідків зазнає сам учасник - на вибір товариства останнє вправі вимагати понесених збитків або передання товариству усієї вигоди, набутої за такими правочинами.