Мы ВКонтакте

Стаття 130. Розрахунки у разі виходу, виключення та вибуття з повного товариства

1. Учасникові, що вийшов, якого виключено або який вибув з повного товариства з підстав, встановлених у статтях 126, 128 і 129 цього Кодексу, виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором.

2. Якщо спадкоємець учасника повного товариства - фізичної особи або правонаступник юридичної особи не вступив у повне товариство, розрахунки з ним здійснюються відповідно до частини першої цієї статті.

3. Порядок визначення вартості частки учасника у майні повного товариства та строки її виплати встановлюються засновницьким договором і законом.

 

Коментар:

 

1. В тих випадках, коли відбуваються зміни у складі учасників повного товариства, що не призводять до його припинення, постає питання про проведення розрахунків з учасниками, які вийшли, вибули або були виключені з його складу. Під розрахунками з учасниками в даному контексті розуміються виплати останнім вартості частини майна товариства, що відповідає частці таких учасників в складеному капіталі повного товариства, якщо інше не встановлене засновницьким договором.

 

Під часткою учасника повного товариства розуміється право останнього на отримання частки майна повного товариства, еквівалентну тій, яку він отримає у випадку розподілу майна повного товариства в результаті ліквідації останнього. Таким чином, вартість частки учасника повного товариства не має усталеного розміру, а змінюється відповідно до зміни вартості майна самого повного товариства. Отже, така вартість частини майна повного товариства визначається в його балансі.

 

2. У випадку смерті фізичної особи - учасника повного товариства або припинення діяльності юридичної особи - учасника повного товариства, законодавством передбачена процедура спадкоємства (правонаступництва). Якщо ж спадкоємець учасника повного товариства - фізичної особи або правонаступник юридичної особи не вступив у повне товариство, розрахунки з ним здійснюються відповідно до частини першої коментованої статті.

 

Відзначимо, що права померлого учасника повного товариства переходять до його спадкоємців по закону або за заповітом. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття всі права померлого повинні перейти до територіальної громади за місцем відкриття спадщини (стаття 1277 Кодексу).

 

До спадкоємця (правонаступника) учасника повного товариства переходять всі права та обов'язки учасника, який вибув. Це означає, що він несе відповідальність по зобов'язаннях повного товариства перед третіми особами, і треті особи мають право вимагати задоволення по загальних боргах з нових учасників товариства. Таке право третіх осіб не може бути ні відмінено, ні обмежено угодою учасників.

 

Відтак, законодавець передбачає право спадкоємця на вступ у повне товариство в разі згоди всіх учасників товариства.

 

У тому випадку, коли після виходу учасника зі складу товариства, діяльність товариства продовжується, такому учаснику повинно бути виплачено (в грошах чи натурі) вартість його частки в складеному капіталі такого товариства відповідно до балансу, якщо інший порядок розрахунків не передбачено засновницьким договором.

 

3. Відповідно до частини третьої коментованої статті порядок визначення вартості учасника у майні повного товариства та строки її виплати встановлюються засновницьким договором і законом. Відмітимо, що статті 126, 128 та 129 Кодексу встановлюють загальне правило про врегулювання порядку виходу, виключення та вибуття з повного товариства саме в засновницькому договорі, а відтак порядок та строки розрахунків з такими учасниками також повинні регулюватись ним же.

 

Аналіз чинного законодавства дає підстави стверджувати, що закон України, який би визначав порядок та строки виплати учасникам повного товариства вартості їх часток, на сьогоднішній день відсутній, а тому значення засновницького договору при вирішенні таких питань стає доволі великою.

 

Вище вже зазначалось, що вартість учасника повного товариства тісно пов'язана із вартістю майна останнього, а тому при визначенні таких вартостей необхідно використовувати дані бухгалтерського обліку повного товариства, зокрема, даними балансу. Так, при оцінюванні вартості частки учасника повного товариства, можна виділити наступні підходи:

 

за основу визначення вартості майна повного товариства приймаються дані балансу, складеного на момент прийняття рішення про вихід, виключення або вибуття учасника повного товариства;

 

за основу визначення вартості майна повного товариства приймаються дані балансу, складеного на квартал, в якому прийнято рішення про вихід, виключення або вибуття учасника повного товариства;

 

за основу визначення вартості майна повного товариства приймаються дані балансу, складеного на початок року, в якому прийнято рішення про вихід, виключення або вибуття учасника повного товариства.

 

за основу визначення вартості майна повного товариства приймаються дані балансу, складеного на кінець року, в якому прийнято рішення про вихід, виключення або вибуття учасника повного товариства.

 

Строки виплати вартості частки учасника у майні повного товариства, який вийшов чи вибув з його складу або щодо якого було прийнято рішення про вибуття, можуть визначатись як "через ... місяців з дня прийняття відповідного рішення", "після затвердження річного балансу" тощо.