Мы ВКонтакте

Стаття 156. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства

1. Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів акціонерів збільшити статутний капітал шляхом збільшення номінальної вартості акцій або додаткового випуску акцій.

2. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається після його повної сплати. Збільшення статутного капіталу товариства для покриття збитків не допускається.

3. У випадках, встановлених статутом товариства і законом, може бути встановлене переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково випускаються товариством.

 

Коментар:

 

1. Починаючи з 30.04.2009 р. збільшення статутного капіталу здійснюється згідно Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - Закон про акціонерні товариства) з обов'язковим приведенням діяльності і установчих документів товариства у відповідність до цього Закону (пункт 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону про акціонерні товариства). Невнесення таких змін до статуту та інших внутрішніх документів акціонерного товариства є підставою для відмови в державній реєстрації випуску цінних паперів цього товариства. Якщо рішення про збільшення розміру статутного капіталу було прийнято загальними зборами акціонерів до набрання чинності Законом (30.04.2009 р.), приведення діяльності акціонерного товариства у відповідність до цього Закону не обов'язкове.

2. Відповідно до ч. 1 коментованої статті прийняття рішень про збільшення статутного капіталу товариства, розміщення додаткових акцій, внесення змін до статуту віднесені до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Ця норма кореспондується зі ст. 33 Закону про акціонерні товариства.

Закон передбачає особливі наслідки голосування з питань зміни статутного капіталу, а саме акціонер може набути право на обов'язковий викуп його акцій:

1) Якщо акціонер - власник простих акцій, який зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу, він має право вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій, а товариство зобов'язане їх викупити (ч. 1 ст. 68 Закону про акціонерні товариства).

2) Власник привілейованих акцій має право вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних йому привілейованих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про збільшення статутного капіталу, що передбачає розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства (ч. 2 ст. 68 Закону про акціонерні товариства).

3) На випадки викупу акцій у зв'язку із тим, що акціонер голосував проти зміни статутного капіталу, не повинні поширюватися обмеження, передбачені ст. 67 Закону про акціонерні товариства, адже викуп акцій за таких умов є обов'язком АТ.

4) Голосування з питань зміни статутного капіталу здійснюється виключно з використанням бюлетенів для голосування (ч. 1 ст. 43 Закону про акціонерні товариства).

Для здійснення процедури збільшення статутного капіталу шляхом додаткової емісії необхідно провести 2 загальних зборів акціонерів - для прийняття рішення про розміщення акцій і для затвердження змін до статуту.

3. Після збільшення статутного капіталу його розмір повинен становити не менше 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки на дату реєстрації змін до статуту (ч. 5 ст. 15 Закону про акціонерні товариства). Отже, приймаючи на загальних зборах акціонерів рішення про збільшення статутного капіталу, слід поцікавитися розміром мінімальної заробітної плати на майбутній період (в залежності від запланованої дати закінчення розміщення акцій і реєстрації змін до статуту).

4. Шляхами збільшення статутного капіталу акціонерного товариства є:

- підвищення номінальної вартості акцій (за рахунок резервного капіталу, реінвестиції дивідендів, спрямування прибутку до статутного капіталу);

- розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості (за рахунок залучення додаткових внесків).

Резервний капітал віднесений до джерел збільшення статутного капіталу на підставі ч. 1 ст. 19 Закону про акціонерні товариства. Резервний капітал формується шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку.

У разі розміщення акцій їх оплата здійснюється грошовими коштами або за згодою між товариством та інвестором - майновими правами, немайновими правами, що мають грошову вартість, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є набувач, та векселів), іншим майном. Не можна оплатити акції шляхом взяття на себе зобов'язань щодо виконання для товариства робіт або надання послуг. Акціонерне товариство не вправі надавати позику для придбання його акцій або поруку за позиками, наданими третьою особою для таких цілей (ч. 5 ст. 23 Закону про акціонерні товариства).

Докладніше про внески до статутного капіталу див. п. 2 коментарю до ст. 155 ЦК України.

Статутом акціонерного товариства можуть встановлюватися й інші обмеження щодо форм оплати цінних паперів. Товариство не може встановлювати обмеження або заборону на оплату цінних паперів грошовими коштами.

Ціна негрошових внесків при збільшенні статутного капіталу визначається за такими правилами:

1) У разі розміщення цінних паперів публічного акціонерного товариства чи у разі, якщо майно, що вноситься як плата за акції, перебуває в державній або комунальній власності, грошова оцінка такого майна повинна дорівнювати його ринковій вартості. Ринкова вартість такого майна визначається суб'єктом оціночної діяльності, рішення про залучення якого приймається наглядовою радою товариства, і підлягає затвердженню наглядовою радою. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від визначеної оцінювачем, рішення наглядової ради обов'язково відповідним чином мотивується.

 

2) Незалежна оцінка майна, яке вноситься до статутного капіталу АТ при розміщенні додаткових акцій, обов'язкова також у випадках, передбачених ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", і при оплаті акцій правами вимоги, які виникли до розміщення акцій.

3) Якщо інше не передбачено статутом чи спеціальним законодавством, в решті випадків незалежна оцінка майна не обов'язкова.

АТ здійснює розміщення акцій за ціною не нижчою за їх ринкову вартість, що затверджується наглядовою радою. Ринкова вартість акцій визначається:

1) для акцій, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

2) для акцій, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок.

Ціна акцій може відрізнятися від ринкової при розміщенні акцій за участю торговця цінними паперами, з яким укладено договір про андеррайтинг. У такому разі ціна розміщення акцій може бути нижчою за їх ринкову вартість на розмір винагороди цього торговця, що не може перевищувати 10 відсотків ринкової вартості таких акцій.

Акціонерне товариство не має права розміщувати жодну акцію за ціною нижчою за її номінальну вартість.

Порядок збільшення статутного капіталу, особливості використання кожного джерела, вимоги до документів, якими оформлюється процес збільшення статутного капіталу, регулюються Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затв. рішенням ДКЦПФР від 22 лютого 2007 р. N 387, Положенням про порядок реєстрації випуску акцій, затв. рішенням ДКЦПФР від 26 квітня 2007 р. N 942, Положенням про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при збільшенні статутного фонду у зв'язку з індексацією основних фондів, затв. рішення ДКЦПФР від 17.03.2000 N 25. На виконання Закону про акціонерні товариства ДКЦПФР розробила проект нового Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства (оприлюднений 02.06.2009 року на офіційному сайті Комісії http://www.ssmsc.gov.ua).

4. Порівняно з ч. 2 коментованої статті, Закон про акціонерні товариства розширює перелік обставин, за яких АТ не має права приймати рішення про збільшення статутного капіталу:

- звіти про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій не зареєстровані у ДКЦПФР. Це означає, що статутний капітал може бути збільшений тільки в разі повної оплати акцій попередніх випусків за ціною не нижче за їх номінальну вартість;

- розмір власного капіталу (вартість чистих активів) є меншим, ніж розмір статутного капіталу АТ (це обмеження діє при публічному розміщенні акцій);

- у АТ є в наявності викуплені ним власні акції;

- у товариства обліковуються збитки.

5. Відповідно до ч. 3 коментованої статті законом і статутом може передбачатися переважне право акціонерів на придбання акцій додаткових емісій.

Відповідно до ст. 15 Закону про акціонерні товариства переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством, діє лише в процесі приватного розміщення акцій та встановлюється законодавством. Отже, з 29.04.2009 року переважне право акціонерів не застосовується при здійсненні публічного розміщення акцій.

Переважне право акціонера - власника простих акцій:

• полягає у можливості придбавати прості акції, які розміщуються товариством, пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій (ч. 1 ст. 27 Закону про акціонерні товариства);

• надається акціонеру обов'язково, незалежно від змісту статуту, в порядку, встановленому законодавством.

Переважне право акціонера - власника привілейованих акцій:

• це право придбавати розміщувані товариством привілейовані акції цього або іншого класу (якщо вони надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства). Кількість акцій, на які поширюється переважне право акціонера, визначається пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього класу;

• надається акціонеру тільки у випадках, коли це передбачено статутом АТ.

Порядок реалізації переважного права акціонерів визначений ст. 27 Закону про акціонерні товариства, а також п. 3.9 глави 2 Розділу II Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 22 лютого 2007 р. N 387. В проекті нового Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства (оприлюднений 02.06.2009 року на офіційному сайті Комісії http://www.ssmsc.gov.ua) питанням реалізації переважного права акціонерів присвячений п. 16 Глави 1.

Рішення загальних зборів акціонерів про закрите (приватне) розміщення акцій повинно містити строк та порядок реалізації акціонерами свого переважного права на придбання акцій, що випускаються додатково та передбачені до розміщення.

Строк, протягом якого реалізується переважне право акціонерів на придбання акцій, що оголошені до розміщення, не може бути менше 15 календарних днів (п. 6 Розділу I Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затв. рішенням ДКЦПФР від 22 лютого 2007 р. N 387, п. 16 Глави 1 проекту Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства, оприлюдненого 02.06.2009 року на офіційному сайті Комісії http://www.ssmsc.gov.ua).

Перелік осіб, які мають переважне право, складається на підставі даних реєстру акціонерів на дату прийняття рішення про розміщення акцій.

Не пізніше ніж за 30 днів до початку розміщення акцій з наданням акціонерам переважного права товариство письмово повідомляє кожного акціонера, який має таке право, про можливість його реалізації та публікує повідомлення про це в офіційному друкованому органі.

Повідомлення має містити дані про загальну кількість розміщуваних товариством акцій, ціну розміщення, правила визначення кількості цінних паперів, на придбання яких акціонер має переважне право, строк і порядок реалізації зазначеного права. У разі розміщення привілейованих акцій повідомлення має містити інформацію про права, які надаються власникам зазначених цінних паперів.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 2 Закону про акціонерні товариства повідомлення акціонерам повинні направлятися листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Крім того, повідомлення із зазначеною інформацією публікується в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Акціонер, який має намір реалізувати своє переважне право, подає товариству в установлений строк письмову заяву про придбання акцій та перераховує на відповідний рахунок кошти в сумі, яка дорівнює вартості цінних паперів, що ним придбаваються. У заяві акціонера повинно бути зазначено його ім'я (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість цінних паперів, що ним придбаваються. Заява та перераховані кошти приймаються товариством не пізніше дня, що передує дню початку розміщення цінних паперів. Товариство видає акціонеру письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості цінних паперів.

Звертаємо увагу на те, що в ч. 3 ст. 27 Закону про акціонерні товариства вживається термін "перераховані кошти", хоча згідно ст. 23 Закону інвестори можуть здійснювати оплату акцій за згодою товариства і іншим майном. Вірогідніше, формулювання ч. 3 ст. 27 свідчить про недоліки законотворчої техніки, а не про намір законодавця обмежити форми оплати акцій при реалізації переважного права. Норма ст. 23 є спеціальною щодо регулювання порядку оплати акцій додаткових емісій, тоді як ст. 27 має процедурний характер і регулює послідовність дій при реалізації переважного права.

З дати, наступної за датою закінчення строку реалізації переважного права акціонерів, на вимогу акціонера АТ повинно надати інформацію про кількість акцій, які реалізовані протягом цього строку.

У разі порушення акціонерним товариством порядку реалізації акціонерами переважного права ДКЦПФР може прийняти рішення про визнання емісії недобросовісною та зупинення розміщення акцій цього випуску.