Мы ВКонтакте

Стаття 178. Оборотоздатність об'єктів цивільних прав

1. Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

2. Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.

Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

 

Коментар:

 

Об'єкти цивільних прав можуть знаходитися в режимі статикт (належить тим чи іншим суб'єктам на праві власності та інших правомочностях) або в режимі динаміки (тобто переміщуватися між суб'єктами правовідносин). Можливість переміщення об'єктів між суб'єктами цивільних правовідносин отримала назву "оборотоздатність об'єктів". Види об'єктів в залежності від їх оборотоздатності закріплені у коментованій статті.

Загальне правило частини 1 коментованої статті встановлює, що об'єкти цивліьних прав є вільно оборотоздатними, тобто можуть вільно переходити від однієї особи до іншої внаслідок встановлених юридичних фактів (відчуження за договором, правонаступництва (наприклад, в разі реорганізації юридичної особи, спадкування тощо). Володіння, користування та розпорядження оборотоздатними об'єктами не міє якихось обмежень, не вимагає спеціального статусу, дозволів тощо. Тобто вільно оборотоздатними можна визнати ті об'єкти, які можуть перебувати у власності будь-якої особи та можуть вільно переміщуватися на підставі цивільно-правових договорів, внаслідок спадкування або за будь-якими іншими підставами виникнення зобов'язальних правовідносин.

Із загального правила вільної оборотоздатності об'єктів цивільних прав є виключення, які стосуються:

1) Об'єктів, які вилучені з цивільного обороту. Такими є об'єкти, які можуть належати тільки встановленим суб'єктам правовідносин та взагалі не можуть передаватися іншим особам. ЦК зазначає, що об'єкти, які вилучені із цивільного обороту, мають бути прямо встановлені у законі. Так, наприклад, виключно у державній власності можуть перебувати ядерні матеріали (ст. 9 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"); пам'ятки археології (ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини") тощо. Крім того, Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" затверджений перелік об'єктів, які можуть на даний момент перебувати виключно в державній власності та не можуть передаватися у приватну власність.

2) Об'єктів, які є обмеженими в цивільному обороті. До цієї групи ЦК відносить об'єкти, які можуть належати лише певним учасникам обороту, або цивільний оборот яких дозволеним лише за спеціальним дозволом. Віднесення об'єкту до цієї групи також може здійснюватися лише на підставі закону. Так, наприклад, суб'єкт господарювання має право на здійснення видів діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин виключно на підставі отриманої ліцензії (Закон України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори").

3) Об'єктів, які є невід'ємними від фізичної або юридичної особи. В даному випадку мова йде перш за все про особисті немайнові права фізичної особи (ч. 3 ст. 269 ЦК). Особисті немайнові права тісно пов'язані із фізичною особою та не можуть бути передані іншій фізичній або юридичній особі (так, наприклад, не може бути відчужене право на життя, здоров'я, честь, ділову репутацію, право на сім'ю тощо). Деякі майнові права також можуть бути нерозривно пов'язаними із особою, яка їх має. Такий нерозривний зв'язок може виникати:

А) внаслідок вказівки закону, зокрема ЦК. Так, наприклад, не можуть переходити ані за договором, ані внаслідок правонаступництва права потерпілого на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи (ст. 515, ст. 602 ЦК тощо).

Б) внаслідок домовленості сторін у договорі. Так, наприклад, кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором - ч. 3 ст. 512 ЦК.