Мы ВКонтакте

Стаття 309. Право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості

1. Фізична особа має право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

2. Фізична особа має право на вільний вибір сфер, змісту та форм (способів, прийомів) творчості.

Цензура процесу творчості та результатів творчої діяльності не допускається.

 

Коментар:

 

1. Право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, що передбачено в даній статті, є доволі важливою гарантію всебічного та гармонійного розвитку особи у суспільстві. Дане право є гармонійним розвитком положень, що закріплені у ст. 54 Конституції України та в ст. 27 Загальної декларації прав людини.

Під поняттям "свободи літературної, художньої, наукової і технічної творчості" слід розуміти можливість особи на власний розсуд та відповідно до своїх можливостей визначати сферу, зміст та форму творчості. Проте свобода творчості не тотожна поняттю вседозволеність. І тому у випадку, коли дана творчість пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України; пропагує фашизм та неофашизм, принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою, пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь, принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей, пропагує невігластво, неповагу до батьків, пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички, то така "свобода" може і повинна бути обмежена, наприклад, шляхом накладення заборон на виробництво та розповсюдження продукції, що містить таку творчість (ст. 2 Закону України "Про захист суспільної моралі").

2. Гарантією здійснення даного права є заборона здійснювати цензуру творчої діяльності. Під поняттям "цензура" законодавець розуміє "вимогу, спрямована до засобу масової інформації, журналіста, головного редактора, організації, що здійснює випуск засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, розповсюджувача, попередньо узгоджувати інформацію, що поширюється (крім випадків, коли така вимога йде від автора цієї інформації чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав на неї), та/або накладення заборони (крім випадків, коли така заборона накладається судом) чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових" (ст. 451 Закону України "Про інформацію").

При цьому, законодавець забороняє втручання у формах, не передбачених законодавством України або договором, укладеним між засновником (співзасновниками) і редакцією засобу масової інформації, у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом інформації, що поширюється, з боку засновників (співзасновників) засобів масової інформації, органів державної влади або органів місцевого самоврядування, посадових осіб цих органів, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно значимої інформації, накладення заборони на показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або їх посадових осіб. Гарантією цього є також і заборона створення будь-яких органів державної влади, установ, введення посад, на які покладаються повноваження щодо здійснення контролю за змістом інформації, що поширюється засобами масової інформації.

3. Цивільно-правові регулювання та охорона творчості, яка віднаходить своє втілення у певних матеріалізованих результатах творчості (твори науки, літератури, мистецтва, винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо) здійснюється відповідно до Книги 4 даного Кодексу.