Мы ВКонтакте

Стаття 320. Використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності

1. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

2. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

 

Коментар:

 

1. Оскільки ЦК закріплює принципи свободи власника у здійсненні права власності (ст. 319), то відповідно він має право також на використання свого майна в підприємницькій діяльності, не забороненій законом. Цей висновок ґрунтується також на положенні ст. 42 Конституції України, згідно з якою кожен має право на підприємницьку діяльність. Законом можуть бути встановлені випадки обмежень у використанні власником майна для підприємницької діяльності. Такі обмеження можуть встановлюватися, наприклад, для недопущення монопольного становища суб'єкта господарювання (підприємництва), для прямих банківських інвестицій та участі банків у капіталі будь-якого підприємства та установи.

Для того, щоб власник мав змогу використовувати самостійно належне йому майно в підприємницькій діяльності, йому необхідно набути статус суб'єкта підприємництва відповідно до закону. Таким суб'єктом можуть бути як фізичні, так і юридичні особи (ст. 50, ст. 83 ЦК), які пройшли державну реєстрацію в порядку, встановленому ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Підприємницькою вважається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність суб'єктів господарювання (підприємців) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Такими суб'єктами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які набули статус підприємців.

Власник має право також передати своє майно для використання у підприємницькій діяльності, здійснюваній третіми особами за цивільно-правовими договорами, зокрема, за договором управління майном.

2. В окремих випадках законом встановлюються умови використання власником майна в підприємницькій діяльності, наприклад, щодо обігу цінних паперів, щодо формування статутного капіталу банків, щодо використання валютних коштів, щодо правочинів з цінними металами та нерухомістю. (див. коментар до ст. 86).

Правові засади підприємництва як виду господарської комерційної діяльності визначаються багатьма актами законодавства, у тому числі ГК (статті 42 - 51).