Мы ВКонтакте

Стаття 331. Набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва

1. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

2. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

3. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

4. Частину четверту виключено

 

Коментар:

 

1. Створення нової речі, як у промислових масштабах, так і в одиничному екземплярі, характеризує процес розширеного відтворення. Особа може створити річ як самостійно, так і на підставі певного договору (договору підряду (ст. 837), договору побутового підряду (ст. 865). ЦК України встановлює, що суб'єктом права власності на новостворене майно є "особа". Зміст даного поняття розкривається у розділі "Особи". Особами є фізичні, а також юридичні особи. Всі ці суб'єкти володіють здатністю мати право власності на новостворене майно. ЦК зазначає особу не тільки як суб'єкта, у якого виникає право власності, але як особу, яка виготовила нову річ. Річ створюється особистою працею особи, а також тоді, коли в процесі її створення, беруть участь особи, які діють на підставі трудового договору (в тому числі контракту), наприклад, коли нова річ створюється юридичною особою.

За загальним правилом, особа, яка створила річ на підставі договору, набуває право власності на неї. Коментована норма є диспозитивною, тому дозволяє набути право власності на річ, яка виготовлена за договором, іншій особі. Виготовити річ на підставі договору особа може також зі своїх матеріалів. У такому випадку дана особа завжди визнається власником речі.

За змістом даної статті право власності на нову річ виникає в той момент, коли в результаті виготовлення чи створення з'являється об'єкт, який може кваліфікуватися як нова річ. Особа має право виготовити ті речі, які вона вважає за необхідне. Поряд із цим існують також певні обмеження, які впливають на процес створення нової речі. Наприклад, КК України забороняє виготовляти фальшиві грошові знаки.

2. У ч. 2 коментованої статті визначаються особливості виникнення права власності на нерухоме майно. До нерухомих речей (ст. 181) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ліси, багаторічні насадження, будівлі). Режим нерухомих речей може бути поширений також на повітряні й морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти та інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будівлі, споруди тощо) виникає в момент завершення будівництва даного об'єкта. Право власності на нерухоме майно виникає також з моменту прийняття його до експлуатації, якщо законом або договором передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації.

Якщо право власності відповідно до закону на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, то право власності на дане майно виникає з моменту державної реєстрації. У такому порядку право власності може виникнути, зокрема, на житловий будинок. Так правозастосовча практика системи загальних судів України, знайшла своє відображення у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 04.10.91 р.

Державна реєстрація права власності здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

3. До моменту виготовлення об'єкта, який може визнаватися як нова річ, особа, яка здійснює його створення, визнається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використанні нею в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, яка створює майно, може укласти щодо об'єкта незавершеного будівництва певний договір (купівлі-продажу, дарування тощо). Право власності на об'єкт незавершеного будівництва у даному випадку повинно бути зареєстровано органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Реєстрація прав здійснюється на підставі необхідних документів, а саме: проектно-кошторисної документації, документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва, та документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою. Відповідно до положень Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Постановою Кабінету Міністрів від 02.04.2002 р. N 449 затверджені форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.