Стаття 346. Підстави припинення права власності |
1. Право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 7) виключено 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника. 2. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.
Коментар:
1. Коментована стаття закріплює примірний перелік підстав припинення права власності. 2. Підстави припинення права власності, що визначаються у ст. 346 ЦК, можна поділити на дві групи. Першу групу становлять підстави, що залежать від волі власника: 1) відчуження власником свого майна. У цьому випадку йдеться про різноманітні правочини, що спрямовані на відчуження власником свого майна (купівля-продаж та всі її різновиди, дарування, міна тощо); 2) відмова власника від права власності (ст. 347 ЦК). Другу групу становлять підстави, що не залежить від волі власника: 1) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі (ст. 348 ЦК); 2) викупу пам'яток історії та культури (ст. 352 ЦК); 3) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю (ст. 350 ЦК); 4) викуп нерухомого майна у зв'язку з викупом земельної ділянки, на якій воно розміщене (ст. 351 ЦК); 5) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 6) реквізиція (ст. 353 ЦК); 7) конфіскація (ст. 354 ЦК); припинення юридичної особи чи смерть власника. Проте є такі, які не можна беззастережно віднести ні до першої, ні до другої групи підстав припинення права власності (наприклад, знищення майна - ст. 349 ЦК). 3. Частина 2 ст. 346 ЦК встановлює, що право власності може бути припинене і в інших встановлених законом випадках. Ці підстави можуть визначатися як у спеціальних законах (ст. 348 ЦК), так і в інших статтях ЦК (наприклад, у ст. 330, яка встановлює набуття права власності на майно добросовісним набувачем проти волі власника).
|