Мы ВКонтакте

Стаття 354. Конфіскація

1. До особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно.

2. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

 

Коментар:

 

Конфіскація є примусовим вилученням майна у власника без компенсації його вартості, яке застосовується за вчинення ним правопорушення в установлених законом випадках. Конкретні підстави для застосування конфіскації передбачаються, зокрема, Кримінальним кодексом за здійснення корисливих злочинів, тяжких та особливо тяжких злочинів, Митним кодексом, а також Кодексом про адміністративні правопорушення.

Конфіскація майна може провадитися лише за рішенням суду. Це положення є надзвичайно важливим, адже воно унеможливлює проведення досудової конфіскації майна і грунтується на нормах Конституції України, яка прямо встановлює, що "конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом" (ст. 41).

1. Коментована стаття визначає, що порядок та обсяг конфіскації встановлюються відповідним законом. Нині конфіскаційні відносини врегульовано спеціальними нормативними актами. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 N 1340 затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним.

Від конфіскації як санкції за скоєний злочин потрібно відрізняти випадки судового обернення в доход держави об'єктів безпідставного збагачення (хабарів, прибутків від незаконної підприємницької діяльності тощо), звернення стягнення на майно боржника чи заподювача шкоди тощо.