Мы ВКонтакте

Стаття 400. Обов'язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності чи інше право або яка є добросовісним володільцем

1. Недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

 

Коментар:

 

1. Недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

1. Коментована стаття зобов'язує недобросовісного володільця в безспірному порядку повернути власнику майна чи іншій особі, яка має на нього право. При цьому, суб'єктом до якого може звернута така вимога є недобросовісний володілець, тобто володілець незаконний.

Позивачами за таким позовом може бути 1) власник майна; 2) особа, яка має право на це майно за договором чи за законом; 3) добросовісний володілець цього майна, який втратив володіння майном, в силу чого це майно опинилося у недобросовісного володільця.

З приводу перших двох суб'єктів загалом якихось неузгодженостей бути не може, так як особа, маючи речове право на майно може ставити вимогу про його витребування з чужого незаконного володіння (такою особою може бути наймач, орендар, опікун, піклувальник тощо).

Разом з тим зі змісту статті видно, що право вимоги у недобросовісного володільця крім власника та інших осіб, які мають права на таке майно має ще й добросовісний володілець. Тобто у випадку, коли особа de jure не є власником речі і будучи введена в оману щодо того, що вона є власником не може фактично володіти річчю, вона має право ставити питання про витребування такої речі у недобросовісного володільця. При цьому добросовісність володільця презюмується до того моменту поки він не взнав чи не був спроможний знати, про незаконність свого володіння або до моменту вручення повістки про витребування власником майна у добросовісного володільця (ч. 2 ст. 390 ЦК України).

У літературі вже зверталась увагу, на відмінність між ст. 400 і ст. 390 ЦК України. Стаття 397 ЦК України надає лише власнику майна право витребування майна із чужого незаконного володіння. На цій засаді побудована і ст. 390 ЦК України. Натомість ст. 400 ЦК України право витребувати своє майно із чужого незаконного і недобросовісного володіння крім власника, надає ще й особі, яка може мати право на це майно за законом чи договором, а також добросовісному володільцю. А звідси практичний висновок, що відповідачем за ст. 390 ЦК може бути незаконний набувач (володілець) як недобросовісний, так і добросовісний. За ст. 400 ЦК відповідачем може бути тільки недобросовісний набувач (володілець).