Мы ВКонтакте

Стаття 406. Припинення сервітуту

1. Сервітут припиняється у разі:

1) поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом;

2) відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут;

3) спливу строку, на який було встановлено сервітут;

4) припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;

5) невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;

6) смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.

2. Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

3. Власник земельної ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням.

4. Сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.

 

Коментар:

 

1. Даною статтею встановлено підстави припинення сервітуту. Частина 1 статті встановлює перелік випадків безспірного припинення сервітутних прав. До таких віднесено: 1) поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом; 2) відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут; 3) спливу строку, на який було встановлено сервітут; 4) припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту; 5) невикористання сервітуту протягом трьох років підряд; 6) смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут. Разом з тим ч. 4 коментованої статті передбачає, що сервітути можуть бути припиненні і у інших випадках, серед яких необхідно назвати у першу чергу підстави припинення речових прав: загибель об'єкта сервітуту; визнання недійсним правочину, яким встановлено сервітут або заповіту; скасування судового рішення, яким встановлено сервітутне право.

Стосовно першої підстави наведеної у ст. 406 ЦК України слід сказати, що вона є класичною підставою припинення прав користування чужим майном. У разі, коли сервітуарій стає власником майна щодо якого встановлений сервітут останній припиняє свою дію. Це пов'язано з тим, що як відомо конструкція сервітуту передбачає обмежене користування чужою річчю протягом певного строку чи безстроково. В даному випадку, при поєднанні власника і сервітуарія у одній особі ці ознаки зникають, а від так не можна говорити і про наявність сервітутних прав.

Відмова сервітуарія від права користування також є відомою підставою припинення сервітутних прав. Так, коли сервітуарій вважає, що задоволення його потреб можливе без накладення обтяження на чужу річ чи у зв'язку з припиненням потреби задовольняти такі інтереси він може оголосити про припинення сервітуту. При цьому важливо звернути увагу на те що відмова повинна здійснюватись у письмовій формі. При цьому, якщо договір про встановлення сервітутних прав був нотаріально посвідчений, то відмова також повинна підлягати засвідченню нотаріусом. Якщо ж встановлення сервітуту супроводжувалось державною реєстрацією, відповідні зміни у зв'язку з відмовою також повинні бути внесені до відповідного державного реєстру. Дана підстава припинення пов'язана з такою підставою як припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту. Єдина відмінність полягає у тому, що за цією підставою право вимагати припинення сервітуту має ще й власник обслуговуючої речі.

Закінчення строку також у всіх випадках призводить до припинення сервітутних прав. Звісно йдеться про припинення строкового сервітуту. Такою ж безумовною підставою є смерть особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут. Така підстава як зазначалось вище пов'язана з персональним характером особистого сервітуту і вказує на неможливість правонаступництва за цим видом сервітутних прав.

Останньою підставою є невикористання сервітуту протягом трьох років підряд. В даному разі необхідно, щоб факт невикористання сервітуту був відповідним чином засвідчений.

2. Крім сказаного, сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Серед таких обставин можна назвати порушення договірних умов, використання всупереч досягнутим домовленостям, порушення меж користування, способу тощо. Так само, право вимагати припинення сервітуту має власник, якщо сервітут перешкоджає використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням. Таке право пов'язане з тим, що встановлення сервітуту не повинно супроводжуватися значним обмеженням прав власника майна. Так, порушенням є встановлення права черпання води у криниці шляхом встановлення сервітуарієм електричного насосу для забору води, якщо в процесі такого водокористування сервітуарій використовує практично усю воду лишаючи власника криниці можливості повноцінно використовувати воду для потреб своєю сім'ї.