1. Землекористувач має право на відчуження права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, якщо інше не встановлено законом.

2. У разі продажу права користування земельною ділянкою власник цієї земельної ділянки має переважне перед іншими особами право на його придбання, за ціною, що оголошена для продажу, та на інших рівних умовах.

3. Землекористувач зобов'язаний письмово повідомити власника земельної ділянки про продаж права користування нею. Якщо протягом одного місяця власник не надішле письмової згоди на купівлю, право користування земельною ділянкою може бути продане іншій особі.

4. У разі порушення права переважної купівлі настають наслідки, передбачені статтею 362 цього Кодексу.

5. У разі продажу землекористувачем права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб іншій особі власник земельної ділянки має право на одержання відсотків від ціни продажу (вартості права), встановлених договором.

Коментар:

Встановлене договором емфітевзису право землекористувача користуватися чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб має особливу юридичну природу, характеризується відносною самостійністю від права власності щодо користування земельною ділянкою, виконання обов'язків як перед власником земельної ділянки, так і перед державою, і водночас обтяжує право власності особи на земельну ділянку.

Виходячи з цього, у п. 1 цієї статті ЦКУ передбачена можливість землекористувача на відчуження набутого за договором емфітевзису прав користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Це означає, що землекористувач може передати своє право емфітевзису власнику ділянки чи іншим особам шляхом укладення цивільно-правових угод чи інших правочинів. При цьому власник земельної ділянки має переважне перед іншими особами право на придбання права користування земельною ділянкою за ціною, яка оголошена для продажу та на інших рівних умовах. Механізм реалізації власником земельної ділянки переважного права на придбання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб визначений у п. 3 - 4 коментованої статті.

У разі продажу землекористувачем права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб іншій особі власник земельної ділянки має право на одержання відсотків від ціни продажу (вартості права), встановлених договором.